Які підстави та перспективи стягнення виплаченої житлової субсидії з її отримувача у судовому порядку?

Досить багато споживачів житлово–комунальних послуг в Україні використовують своє право на оформлення житлової субсидії. Попри тривалий період існування системи призначення житлових субсидій, особи, які отримують субсидію, мають багато питань, зокрема, чи можуть у них вимагати повернення отриманої суми житлової субсидії та у яких випадках. Тож виникає питання, чи можливо стягнути нараховану житлову субсидію, до прикладу, у судовому порядку? У цій статті ми з’ясуємо підставність стягнення виплаченої житлової субсидії із споживача у судовому порядку.

Питання призначення житлових субсидії врегульоване Положенням «Про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848.

Пунктом 1 вказаного Положення передбачено, що житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку. Отримання житлових субсидій не пов’язане і не тягне за собою зміни форми власності житла.

Так, субсидія є безповоротною і її отримання не пов’язане і не тягне за собою зміни форми власності житла.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Разом з тим у статті 1215 Цивільного кодексу України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Згідно з статтею 1215 Цивільного кодексу України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум. Механізм повернення надмірно отриманих коштів у виді житлової субсидії передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини отримувача субсидій, а саме через його зловживання, зокрема подання документів з недостовірними відомостями. Вказаний правовий висновок, викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.11.2019 року по справі № 332/2805/18.

Також в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року по справі № 753/15556/15-ц: зазначене наступне:

«Велика Палата Верховного Суду вважає, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.03.2020 року по справі №234/9643/19, від 11.03.2020 року по справі №328/1056/19, від 08.04.2020 року по справі №296/9905/15-ц, від 06.05.2020 року по справі №711/3248/18, від 06.03.2019 року по справі №607/4570/17.

Як приклад з власної практики, можливо навести обставини справи № 682/2047/22, відповідно до яких Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради (далі - УСЗН Славутської міської ради), звернулося до суду з позовом про стягнення надміру виплачених коштів житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що Відповідач звернулась із заявою про призначення житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, при цьому вона подала також Декларацію про доходи і витрати осіб. У п. 3 Декларації Відповідач зазначила двох осіб, які зареєстровані у житловому приміщенні, а саме, себе та свого чоловіка. На підставі поданих даних Позивачем було призначено субсидію, яку Відповідач отримувала з жовтня 2015 року по серпень 2021 року, всього субсидії за вказаний період отримано в розмірі 48 678, 49 грн.

Надалі, Позивачу з інформації бази відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Славутської міської ради стало відомо, що за адресою домогосподарства, за якою було призначено Відповідачу житлову субсидію зареєстрована донька Відповідача та онука Відповідача, про що відповідачем не було вказано у Декларації. Позивач вказує, що Відповідачем були надані недостовірні дані про склад зареєстрованих осіб, в результаті чого за перерахунком Позивача Відповідачу було надміру виплачено житлову субсидію в розмірі 48 678, 49 грн. за період з 01.10.2015 по 31.08.2021.

У зв’язку з цим Позивач просив суд стягнути до державного бюджету кошти надміру виплаченої житлової субсидії за період з 01.10.2015 по 31.08.2021 у розмірі 48 678, 49 грн.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області по справі № 682/2047/22 від 16.05.2023 року позов задоволено та вирішено стягнути надміру виплачену житлову субсидію в розмірі 48 678, 49 грн.

У подальшому, Відповідачем було подано апеляційну скаргу на вказане Рішення, де зазначено, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що дії Відповідача є добросовісними, адже інформація про кількість зареєстрованих осіб у житловому приміщенні базувалась на довідці, яка була видана ЖБК №4, у якій зазначено, що за адресою зареєстровані лише двоє осіб.

Як наслідок, суд апеляційної інстанції задовольнив вимоги апеляційної скарги та скасував оскаржуване рішення суду з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Так, в Постанові Хмельницького апеляційного суду від 17.08.2023 року по справі №682/2047/22 зазначено наступне:

«Не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмується.

…

Обов’язок щодо надання достовірної інформації про доходи зареєстрованих у квартирі осіб з метою отримання субсидій у відповідності до пунктом 13 Положення покладено на отримувача субсидій.

Тобто, механізм повернення надмірно отриманих коштів у виді житлової субсидії передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини отримувача субсидій, а саме через його зловживання.

…

Законодавець пов’язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді житлової субсидії, саме з недобросовісністю набувача, яку згідно частини першої статті 81 ЦПК України має довести позивач.

Оскільки при вирішенні спору не було встановлено, що позивач (платник грошових коштів) довів факт недобросовісності відповідача (набувача грошових коштів), а тому немає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення надмірно отриманих коштів у вигляді житлової субсидії».

Отже, можна зробити висновок, що за загальним правилом не підлягають поверненню грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, в тому числі житлові субсидії, якщо їх виплата проведена добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку платника і недобросовісності з боку набувача, при цьому останні дві обставини презюмуються.

Водночас за наявності одночасного існування двох обставин, а саме, виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату та за наявності недобросовісності набувача такої виплати, надмірно отримані кошти потрібно буде повернути. При цьому, саме на платника житлової субсидії покладається тягар доказування щодо наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача такої житлової субсидії.

Матеріал підготував Андрій Іваницький, адвокат, учасник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ, учасник Молодіжного комітету НААУ «UNBA NEXTGEN», вчений секретар Науково-консультативної ради при Раді адвокатів Хмельницької області, доктор філософії в галузі права, доцент Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова

Зареєструватися на заходи від Центру трудового права та соціального забезпечення:

Пенсійне забезпечення військовослужбовців в Україні: практичні нюанси. Вебінар Ірини Подкопаєвої. https://tinyurl.com/3tjrbcr6

Працівник чи підрядник? Case review: Uber BV and others v Aslam and others (2021). Вебінар Ірини Шапошнікової. https://tinyurl.com/4t5pzbth

Вебінар Трудові права та соціальні гарантії військовослужбовців та ветеранів. Фахова дискусія. https://tinyurl.com/yrm77k5a

Курс Звільнення державних службовців. https://tinyurl.com/bdb6dzc5