Які особливості захисту населення від шкідливого впливу шуму?
Відповідь на питання підготувала Оксана Яремко, адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ, кандидат юридичних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи ЗУНУ
Фахові коментарі
10.07.2023

Питання: які особливості захисту населення від шкідливого впливу шуму?

Джерела:

1. Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (редакція від 29.10.2022).

2. Закон України «Про систему громадського здоров’я» від 06.09.2022 № 2573-ІХ (вводиться в дію 01.10.2023) (далі – Закон № 2573-ІХ).

Відповідь

Обов’язки із запобігання утворенню шуму і зменшення його шкідливого впливу на здоров’я людини покладено на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання та громадяни. Система цих обов’язків передбачена ч. 1 ст. 32 Закону № 2573-ІХ:

1) здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи із запобігання утворенню та зниження шуму до рівнів, визначених державними медико-санітарними нормативами та правилами;

2) забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, під час проведення концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів дотримання рівнів звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площах, а також рівнів шуму у прилеглих до них житлових і нежитлових будівлях не вище визначених державними медико-санітарними нормативами та правилами;

3) вживати заходів для недопущення перевищення рівнів шуму, а також шкідливого впливу інших фізичних факторів, зокрема під час руху автомобільного транспорту в населених пунктах;

4) вживати заходів для недопущення упродовж доби перевищення рівнів шуму, встановлених державними медико-санітарними нормативами, у приміщеннях і територіях т. зв. захищених об’єктів.

До захищених об’єктів законодавець відносить: приміщення житлових будинків і прибудинкові території; приміщення закладів охорони здоров’я, санаторно-курортних закладів, закладів соціального захисту населення, надавачів соціальних послуг, закладів освіти, культури; приміщення готелів і гуртожитків; приміщеннях закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, розташованих у межах населених пунктів; приміщення інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; території парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків. Закон № 2573-ІХ передбачив низку імперативних норм, що стосуються захищених об’єктів. Так, шум на цих об’єктах під час здійснення будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівні, встановлені державними медико-санітарними нормативами для відповідного часу доби (ч. 2 ст. 32). Із 22 години до 8 години забороняються гучний спів і гучні вигуки, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів. Проведення на них ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з 21 години до 8 години, а у святкові та неробочі дні – цілодобово. Покладено на власників або орендарів приміщень захищених об’єктів, в яких передбачається проведення ремонтних робіт, обов’язок повідомляти мешканців прилеглих квартир про початок таких робіт. Проте у випадку згоди мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні.

У той же час шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати державних медико-санітарних нормативів протягом усіх періодів доби.

Проте вище зазначені імперативні норми щодо додержання тиші та обмеження певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на випадки:

1) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень;

2) запобігання виникненню та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій;

3) надання невідкладної допомоги, запобігання або припинення правопорушень;

4) запобігання крадіжкам, пожежам, а також виконання завдань цивільної оборони;

5) проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;

6) роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність житлових і нежитлових громадських будівель, за умови вжиття вичерпних заходів для максимального обмеження проникнення шуму до прилеглих приміщень, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

7) відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, дня міста, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань;

8) проведення салютів, феєрверків, інших заходів з використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у заборонений час за погодженням з уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Відповідь на питання підготувала Оксана Яремко, адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ, кандидат юридичних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи ЗУНУ

Джерело: Юридичний путівник. Громадське здоров’я. https://cutt.ly/D4F2MKk