Яка форма шлюбного договору?

Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується (ст. 94 СК).

Додержання сторонами нотаріальної форми є обов’язковою умовою укладення шлюбного договору, так як усуває небезпеку використання на шкоду одного з подружжя його юридичної необізнаності (ст. 5 Закону України «Про нотаріат»). Адже в процесі нотаріального посвідчення шлюбного договору після встановлення особи кожної зі сторін, перевірки вільного волевиявлення та відповідності волевиявлення їх дійсній волі, нотаріус попереджує сторін про наслідки вчинюваних ними нотаріальних дій, зокрема, роз’яснює сторонам зміст та значення поданого ними проекту шлюбного договору (п. 36 Інструкції 2004 року).

Крім того нотаріус роз’яснює можливість внесення змін до шлюбного договору (ст. 100 СК), право сторін відмовитися від нього (ст. 101 СК), а також можливість визнання його частково або повністю недійсним (ст. 103 СК). Після виконання всіх необхідних формальностей нотаріус засвідчує шлюбний договір. Відповідно, не посвідчений нотаріусом шлюбний договір слід вважати нікчемним як правочин із пороком форми.

Яка процедура оплати шлюбного договору?

Як відомо, нотаріальні дії по посвідченню цивільних правочинів вважаються вчиненими після сплати державного мита. Щодо шлюбного договору, то в Україні питання сплати державного мита виявляється проблематичним. Це пояснюється тим, що закон забороняє передачу об’єктів нерухомості (ч. 5 ст. 93 СК), що, в свою чергу, робить шлюбний договір таким, що не підлягає грошовій оцінці, а тому – безоплатним.

Таким чином, шлюбний договір в питанні визначення розміру державного мита, необхідного до сплати при нотаріальному посвідченні, стає схожим на договір про наміри, при нотаріальному посвідченні якого державне мито не сплачується. Проте при посвідченні шлюбного договору пропонується все-таки стягувати державне мито і при цьому – в двократному розмірі мінімальної заробітної плати. Проте, враховуючи випадки укладення шлюбного договору малозабезпеченими особами, можна передбачити винятки, коли нотаріус може самостійно встановити розмір конкретного державного мита при посвідченні шлюбного договору, наприклад, виходячи з матеріального стану кожного з подружжя.

Пропонуємо Вам ознайомитись з Методичними рекомендаціями, підготовленими колективом авторів, які практикують і консультують у сфері сімейного права, зокрема з питань правовідносин із іноземним елементом: http://tinyurl.com/e29x2h9v

Авторський колектив: Г. Гаро, А. Архіпова, Р. Куриленко, О. Віцюк, М. Бабішена. Х, Поєдинок О.