Сімейний кодекс України (далі – СК України) визначає право дитини, яка може висловити свою думку, бути вислуханою при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном, але невиключно.
Стандарти правосуддя дружнього до дитини приділяють значну увагу праву дитини бути почутою у всіх питаннях, які її зачіпають. При цьому вона повинна мати достатнє уявлення про питання, про яке йде мова. На практиці складно встановити рівень розуміння і вміння дитини сприймати та оцінювати інформацію, висловлювати власну думку. Однак це має важливе значення для прийняття рішення в її найкращих інтересах.
Законодавцем чітко не конкретизовані обставини, за яких дитина має можливість висловити свою думку, однак аналіз судової практики дозволяє визначити деякі критерії.
Зокрема, здатність дитини усвідомлювати питання, яке буде предметом судового розгляду, досягнення нею певного рівня зрілості та віку, існування можливих факторів стороннього впливу на думку дитини. При з’ясуванні думки дитини доцільно зважати на те, що оцінка дитиною поведінки своїх батьків, життєвих обставин може бути необ’єктивною та зумовленою різними важелями впливу.
Складним питанням в контексті здатності дитини висловити власну думку є вплив батьків та обстановка, у якій вона перебуває. Саме такі чинники, на моє переконання, мають найбільший вплив на здатність дитини об’єктивно, незалежно та вільно висловити свою думку.
Оцінити об’єктивність слів дитини за будь-яких обставин може допомогти висновок психолога чи судова експертиза. Інформація з такого джерела доказу дозволить суду дійти більшого переконання, аніж доведення цієї обставини іншими засобами доказування.
Знання експертів та спеціалістів, їх навички роботи у галузі дитячої психології надають можливість встановити здатність дитини правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні показання, визначати сімейну ситуацію, індивідуально-психологічні особливості батьків, особливості їх виховної поведінки та впливу на емоційний стан та психічний розвиток дитини, визначення випливу умов виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток дитини, здатність дитини з урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні показання.
Однак, наявність висновка психолога чи судової експертизи в зазначеній категорії справ не є обов’язковою для ухвалення рішення.
В інтерв’ю для Вищої школи адвокатури, суддя Д. В. Свояк пояснив, що суд може самостійно зрозуміти, коли думка дитини сформована під впливом одного з батьків. Зазвичай, це відчувається після того, як надаються пояснення однією зі сторін, а потім дитина просто передає їх слово в слово. Крім того, застосовуються слова, які не відповідають її віку, розвитку, що може свідчити, що вона «навчена». Якщо поставити дитині питання, до якого вона не готувалася, і вона починає губитися при наданні відповідей, це може свідчити, що її завчасно підготували.
На розгляді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ перебувала справа №583/3460/15-ц (щодо визначення місця проживання дитини). У цій справі думка дитини не була врахована, оскільки суд вважав, що бажання дитини з урахуванням її віку, рівня розвитку, обставин у справі та існування можливих факторів стороннього впливу не співвідноситися з головною метою – якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Отже, суд з’ясував думку дитини та оцінив її з урахуванням віку, рівня розвитку, обставин у справі та існування можливих факторів стороннього впливу. Однак, такі висновки були зроблені без застосування висновка психолога чи судової експертизи, що може свідчити про невідповідність рішення суду якнайкращим інтересам дитини. На мою думку, самих лише обставин та зібраних по справі доказів недостатньо аби констатувати необ’єктивність думки дитини https://tinyurl.com/4jcfh7fr.
У справі про встановлення способу участі батька у спілкуванні з дитиною, Верховний Суд оцінював доводи касаційної скарги про те, що суди не заслухали думку малолітньої дитини. Верховний Суд констатував, що суд повинен надати можливість дитині висловлювати її думки та приділити їй належну увагу. При цьому під час вирішення спору щодо виховання дитини, зважаючи на її вікову категорію, бесіду з останньою має проводити психолог, головним завданням якого є встановлення дійсного психоемоційного стану дитини, визначення інтересів дитини та отримання думки щодо бажання дитини спілкуватися з батьками.
При тому, аби не травмувати психіку дитини та уникнути тиску на неї, суд може доручити органам опіки та піклування провести невимушену бесіду з дитиною в домашніх або інших комфортних для неї умовах, та повідомити суд про результати цієї бесіди.
Отже, в цій справі Суд погодився, що думка дитини має бути врахована. А для встановлення дійсного психоемоційного стану дитини, визначення її інтересів та отримання думки щодо бажання дитини спілкуватися з батьками, бесіду з останньою має проводити психолог https://tinyurl.com/bdhepv6z.
У справі про визначення місця проживання малолітньої дитини, яка перебувала на розгляді Верховного Суду, доводи заявника зводилися до того, що суд апеляційної інстанції безпідставно не прийняв до уваги та не врахував, до кого із батьків дитина має більшу прихильність і не з’ясував думку самої дитини з приводу визначення місця її проживання.
Верховний Суд зауважив, що такі доводи є безпідставними, оскільки за положеннями зазначеної норми права, місце проживання дитини, яка не досягла 10 років визначається без врахування її думки. При цьому, питання про заслуховування думки дитини було предметом оцінки апеляційного суду, який вірно дійшов до висновку, що з урахуванням встановлених судом обставин справи, ситуації, яка склалась у сім’ї та обстановці, у якій перебуває дитина, вона не зможе об’єктивно, незалежно та вільно висловити свою думку.
Також суд касаційної інстанції підтримав оцінку, яку надав суд апеляційної інстанції висновку практикуючого психолога, а саме апеляційний суд не визнав належним та допустимим доказом висновок психолога, оскільки психодіагностичне обстеження було здійснено психологом без попереднього спілкування з обома батьками дитини, за відсутності у нього інформації з приводу стосунків між батьками після припинення між ними фактичних шлюбних стосунків та повну ізоляцію дитини на протязі майже півтора місяця від спілкування з матір'ю. Результати та висновки такого дослідження викладені на бланку та з печаткою Громадської організації «Чернігівська міська асоціація «Конкордія», яка відповідно до видів її діяльності КВЕД 94.99 не має права та не здійснює такої діяльності як надання психологічної допомоги, проведення психодіагностичного обстеження, в тому числі дітей, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань https://tinyurl.com/2nm9jwbk.
У цій справі суд оцінив думку дитини з урахуванням можливих факторів стороннього впливу, але дійшов такого висновку без застосування знань експертів або спеціалістів у галузі дитячої психології, врахувавши лише фактичні обставини справи та докази у їх сукупності.
Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що судові спори, які виникають із сімейних відносин, відносять до справ, які вимагають використання спеціальних психологічних знань в галузі дитячої психології для забезпечення найкращих інтересів дитини у суді. Якщо у справі є висновок психолога, який викликає сумніви стосовно його достовірності та належності, суд зобов’язаний роз’яснити учаснику справи про право на проведення судово-психіатричної експертизи або ініціювати її проведення. В іншому випадку, ми будемо мати негативну тенденцію, коли рішення суду не відповідатиме якнайкращим інтересам дитини.
Матеріал підготувала Маргарита Бурлак, адвокат, член Центру сімейного права ВША НААУ
Зареєструватися на найближчі заходи Центру сімейного права:
• Особливості поділу спільного майна подружжя, якщо один з подружжя є фізичною особою – підприємцем. https://tinyurl.com/29jtyhuc
• Особливості поділу частки в статутному капіталі юридичної особи в справах про поділ спільного майна подружжя. https://tinyurl.com/4vh9v6b3