Як реалізується право пацієнта на вільний вибір лікаря?
Вікторія Шевченко, член Центру медичного права ВША НААУ, адвокат
Публікації лекторів
05.06.2023

Джерела:

1. Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948.

2. Конституція України від 28.06.1996 No 254к/96-ВР (зі змінами і доповненнями).

3. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 No 2801-ХІІ (далі — Основи).

4. Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 No 393/96-ВР (далі — Закон про звернення громадян).

5. Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та форми декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу» від 19.03.2018 No 503, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.03.2018 за No 347/31799.

6. Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги» від 19.03.2018 No 504.

Стаття 25 Загальної декларації прав людини наголошує, що кожна людина має право на медичний догляд. У центрі системи охорони здоров’я завжди знаходиться пацієнт, який повинен мати доступ до якісної та ефективної медичної допомоги, право самостійно вибирати лікаря та заклад охорони здоров’я.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Також Основний Закон гарантує кожному право на охорону здоров’я.

Тобто, громадянин України, так само, як і іноземець або особа без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, мають право на охорону її здоров’я.

Права кожного на охорону здоров’я визначаються і ст. 6 Основ. За змістом ст. 3 Основ визначено, що пацієнт – це фізична особа, яка звернулася за медичною та/або реабілітаційною допомогою або медичною послугою та/або якій така допомога або послуга надається.

Таким чином, при взаємодії між пацієнтом та лікарем (закладом охорони здоров’я), крім загальних прав в сфері охорони здоров’я кожної особи, у пацієнтів виникають специфічні права та обов’язки.

До таких прав належать, зокрема: право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та право на вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій.

Стаття 38 Основ визначає, що кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій.

Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим в будь-якому державному лікувально-профілактичному закладі за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

Також, згідно зі ст. 34 Основ визначено, що лікуючий лікар –лікар закладу охорони здоров'я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування.

Лікуючим лікарем при наданні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я протягом після гострого та довготривалого реабілітаційних періодів є лікар фізичної та реабілітаційної медицини, який працює у реабілітаційному закладі, відділенні, підрозділі, або лікар фізичної та реабілітаційної медицини, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і надає реабілітаційну допомогу пацієнтові.

Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов'язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта. Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря.

Зазначене право є важливим для пацієнта, оскільки надає йому можливість лікуватися у спеціаліста, якого обрав та довіряє цей пацієнт, який має сучасне та ефективне обладнання, кращі методи діагностики.

Якщо ж пацієнт бажає заміни лікуючого лікаря, на що він має повне право, то тут має бути дотримано певної процедури. Пацієнт, який не бажає продовжувати лікування у конкретного лікаря, повинен звернутися з відповідною письмовою заявою на ім’я керівника закладу охорони здоров’я. Заява має містити таку інформацію:

• прізвище, ім’я, по батькові заявника;

• місце проживання;

• суть прохання з обґрунтуванням необхідності заміни лікуючого лікаря.

Заява має бути підписана пацієнтом із зазначенням дати. Керівник лікувального закладу зобов’язаний відреагувати на таке звернення у терміни, передбачені чинним законодавством, а саме ст. 20 Закону про звернення громадян.

Так, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Враховуючи особливість такого звернення пацієнта, заміну лікуючого лікаря, залежно від обставин, бажано здійснити в термін, що не перевищує 15 днів.

Зверніть увагу, що лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я, за умови, що це не загрожуватиме життю пацієнта і здоров’ю населення.

Лікар не несе відповідальності за здоров’я особи в разі відмови останньої від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

Окремо звернемо увагу на вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. Відповідно до Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу (далі – ПМД), пацієнт (його законний представник) має право обрати лікаря, який надає ПМД, незалежно від зареєстрованого місця проживання такого пацієнта з числа осіб, які зазначені в договорі про медичне обслуговування населення, укладеному між відповідним надавачем ПМД та Національною службою здоров’я України (далі — НСЗУ).

Пацієнт має право обрати лікаря, який надає ПМД, за умови, що кількість пацієнтів, які вже обрали такого лікаря не перевищує оптимальний обсяг практики ПМД. Оптимальний обсяг практики ПМД становить: одна тисяча вісімсот осіб на одного лікаря загальної практики - сімейного лікаря; дві тисячі осіб на одного лікаря-терапевта; дев’ятсот осіб на одного лікаря-педіатра.

У період тимчасової відсутності лікаря, який був обраний пацієнтом, у зв’язку з відпусткою чи іншими обставинами, що зумовлюють тимчасову неможливість здійснювати прийом пацієнтів лікарем, пацієнт має право на отримання медичних послуг ПМД в іншого лікаря того самого надавача ПМД без подання нової Декларації.

Пацієнт, який не обрав лікаря та перебуває у невідкладному стані, має право отримати безперервну та безоплатну ПМД у державних і комунальних закладах охорони здоров’я, а також звернутися до НСЗУ або його територіальних органів за роз’ясненнями стосовно надавачів ПМД для забезпечення можливості реалізувати своє право на вибір лікаря.

Пацієнт (його законний представник) має право змінити лікаря, який надає ПМД, шляхом подання тому самому або іншому надавачу ПМД нової Декларації відповідно до цього Порядку.

Пацієнт (його законний представник) має право відмовитись від лікаря, який надає ПМД, без обрання нового лікаря шляхом подання заяви про припинення поданої ним Декларації.

Одночасний вибір двох або більше лікарів, які надають ПМД, не допускається.

Надавачі ПМД зобов’язані забезпечити пацієнтам (їх законним представникам) для прийняття ними рішення про вибір лікаря, який надає ПМД, можливість ознайомитись з інформацією про:

1) надавача ПМД:

повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи

- підприємця (далі - ФОП); код ЄДРПОУ;

інформація про наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики;

2) лікарів, які надають ПМД у такого надавача ПМД, а саме:

  • прізвище, ім’я, по батькові лікаря;
  • освіта;
  • лікарська спеціальність;
  • стаж роботи за спеціальністю;
  • кваліфікаційна категорія;
  • місце (адреса) та графік роботи лікаря;

3) дату, номер та строк дії договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між надавачем ПМД та Уповноваженим органом, а також перелік медичних послуг, які надавач ПМД зобов'язаний надавати за таким договором.

Вся ця інформація розміщується надавачем ПМД за кожним місцем надання медичних послуг ПМД та на його веб-сайті (у разі наявності) з дотримання вимог законодавства України про захист персональних даних.

Лікар з надання ПМД має також право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я, за умови, що це не загрожуватиме життю пацієнта і здоров’ю населення.

Відповідь на питання підготувала Вікторія Шевченко, член Центру медичного права ВША НААУ, адвокат.

Джерело: Юридичний путівник. Права пацієнта. Центр медичного права https://cutt.ly/46gZBRh

Дізнатися про окремі питання щодо здійснення прав, обмежень і гарантій, передбачених «Про систему громадського здоров’я», щодо карантину та повноважень органів системи громадського здоров’я, які слугуватимуть кращому розумінню положень Закону можна у Юридичному путівнику. Громадське здоров’я, який доступний для ознайомлення та завантаження за посиланням: https://cutt.ly/D4F2MKk