В умовах сьогодення у кожного підприємства є працівники, без яких підприємство не може функціонувати належно, проте такі працівники можуть бути мобілізовані під час воєнного стану. Вирішити цю проблему можна за допомогою бронювання, яке забезпечить відстрочку працівнику від мобілізації.
У січні 2023 року набрав чинності новий Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, затверджений Постановою КМУ № 76 від 27.01.2023 року (далі – Порядок № 76), яким визначено нові правила бронювання військовозобов’язаних.
Тож з’ясуймо, які підприємства можуть забронювати своїх військовозобов’язаних працівників, і що для цього потрібно.
1. Яких працівників можна забронювати під час мобілізації та воєнного стану?
Відповідно до Порядку № 76 до списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та воєнного стану, можуть належати працівники:
1) органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;
2) підприємств, установ і організацій, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);
3) підприємств, установ і організацій, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
4) підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
2. Яким критеріям повинне відповідати підприємство, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період та як підтвердити відповідність цим критеріям?
Так, Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджені постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76.
Відповідно до вказаного Порядку визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється за такими критеріями:
1) загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро (крім митних платежів);
2) cума надходжень в іноземній валюті за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро (крім кредитів і позик);
3) підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 83;
4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади;
5) відсутність заборгованості із сплати ЄСВ;
6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (за даними Держстату);
7) підприємство є резидентом Дія Сіті.
Поміж іншого, до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємств належать: спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом КМУ.
Водночас, станом на сьогодні, перелік таких міжнародних неурядових організацій (їх представництв, філій) не затверджений.
Повертаючись до питання відповідності критеріям, варто зауважити, що підприємствам для того, щоб отримати статус критично важливого, потрібно відповідати як мінімум трьом з семи вищезазначених критеріїв.
Проте існують винятки, а саме, щоб отримати статус критично важливого достатньо відповідати двом критеріям з семи для таких підприємств, як:
· підприємств паливно-енергетичного комплексу;
· підприємств сфери охорони здоров’я, освіти та науки, культури, фізичної культури і спорту, соціального захисту, які належать до державної чи комунальної форми власності, підприємств, які надають населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі, а також деяких лінійних аудіовізуальних медіа, або які залучені до системи оповіщення.
Окрім цього, у Листі Мінекономіки від 13.02.2023 року № 2704/20-5959-01 зазначено, що визначення підприємств, установ, організацій такими, що мають важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади потребує встановлення відповідних критеріїв. З цією метою Мінекономіки рекомендує утворити у державному органі комісію (робочу групу) із визначення підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – Комісія), до основних завдань якої віднести:
1) визначення відповідності підприємства критеріям;
2) підготовку пропозицій про: відповідність підприємств, установ і організацій критеріям;
3) підготовку пропозицій щодо критеріїв, за якими здійснюватиметься визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади;
4) підготовку пропозицій про підтвердження статусу критично важливого підприємства, установи і організації для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період або про позбавлення такого статусу.
Крім цього, Комісія для виконання покладених на неї завдань: 1) здійснюватиме розгляд звернень та заяв підприємств, установ і організацій; 2) подаватиме керівництву державного органу розроблені за результатами своєї роботи рекомендації та пропозиції.
Поміж іншого, рекомендовано також затвердити рішенням (наказом, розпорядженням) державного органу Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, яке має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади.
Окрім цього, варто зауважити, що одним з критеріїв визнання підприємства критично важливим є загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро (крім митних платежів), що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство.
Так, у Листі Мінекономіки від 13.02.2023 року № 2704/20-5959-01 зазначено, що з метою організації виконання вимог Порядку і критеріїв в межах повноважень, покладених на податкові органи в частині підтвердження окремих показників стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, головним управлінням ДПС в областях та місті Києві, Міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків рекомендовано надавати інформацію про загальну суму нарахованих та сплачених до зведеного бюджету податків, зборів, платежів: за платником в цілому по Україні та за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р.
У разі необхідності підтвердження для платників показника «утримано» слід використовувати показник графи 4а додатку 4ДФ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Також одним з критеріїв є розмір середньої заробітної плати на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р., що підтверджується довідкою, наданою підприємством.
У Листі Мінекономіки від 13.02.2023 року №2704/20-5959-01 зазначено, відповідно до пункту 4.1.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, середня заробітна плата на одного працівника в еквіваленті повної зайнятості, визначається діленням суми нарахованого фонду оплати праці найманих працівників (штатних та позаштатних) на їхню середню кількість в еквіваленті повної зайнятості за відповідний період.
Якщо підприємство відповідає необхідній кількості вище зазначених критеріїв, отримання статусу критично важливого відбувається за наступним алгоритмом:
1) підприємство звертається до центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за сферою управління чи галуззю національної економіки), або до обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, або обласної, Київської та Севастопольської міських військових/військово-цивільних адміністрацій (у разі їх утворення), на території юрисдикції яких воно розташовано.
До звернення необхідно додати копії документів, які підтверджують відповідність критеріям, а також інформацію про подання підприємством в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній календарний квартал (наприклад, податкова декларація, квитанція про прийняття податкової декларації, поштове повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу).
2) відповідний орган, до якого надійшло вказане звернення, зобов’язаний розглянути його на відповідність підприємства критеріям та за результатами розгляду прийняти одне з таких рішень:
- про відповідність підприємства критеріям і визначення його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
- про невідповідність підприємства критеріям.
3) у випадку прийняття рішення про відповідність підприємства критеріям і визначення його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, відповідний орган, який прийняв таке рішення, надсилає його копію до Мінекономіки та Генерального штабу Збройних Сил.
Варто зауважити, що підтверджувати статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період необхідно не рідше ніж один раз на рік.
3. Як відбувається процедура бронювання працівника після отримання статусу критично важливого підприємства?
Так, після отримання статусу критично важливого підприємства, подальші дії необхідні для бронювання працівника відбуваються за наступним алгоритмом.
1) підприємство, яке має статус критично важливого подає список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.
2) Список подається за формою, затвердженою Додатком № 1, затвердженим Постановою КМУ № 76 від 27.01.2023 року в паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з Додатком № 2, затвердженим Постановою КМУ № 76 від 27.01.2023 року.
В обґрунтуванні, окрім іншого, необхідно зазначити: дату прийняття і номер рішення про визначення підприємства критично важливими, інформаці про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.
3) відповідний орган, до якого подали список, проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил.
4) після погодження Генеральним штабом Збройних Сил за результатами розгляду щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань списки, Генеральний штаб Збройних Сил подає Мінекономіки.
5) за результатами перевірки списків щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил Мінекономіки приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних.
6) з метою оформлення військовозобов’язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил.
7) Генеральний штаб Збройних Сил у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних ТЦК та СП.
8) орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа і організація видає військовозобов’язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з Додатком №3 до Порядку №76.
9) витяг видається військовозобов’язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з Додатком № 4 до Порядку № 76.
10) органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації у п’ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов’язаному надсилають до ТЦК та СП, де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку, повідомлення про бронювання військовозобов’язаного за формою згідно з Додатком № 5 до Порядку №76 для зарахування його на спеціальний військовий облік.
11) ТЦК та СП, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку, на підставі рішення про бронювання військовозобов’язаних зараховує такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.
Варто наголосити, що ЛИШЕ витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.
4.Скільки працівників підприємства можна забронювати?
Відповідно до Порядку №76 кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 % кількості військовозобов’язаних підприємства на дату подання списку.
Із цього правила також є винятки, а саме у разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 % кількості військовозобов’язаних підприємства на дату подання списку.
Також у Порядку №76 визначені підприємства до яких не застосовується обмеження щодо кількості військовозобов’язаних (наприклад підприємства паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго).
Військовозобов’язані керівники підприємств та їх заступники, які працюють на підприємствах підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
5. Які аспекти необхідно врахувати підприємству під час бронювання своїх працівників?
З урахуванням роз’яснення, наданого у Листі Мінекономіки від 06.02.2023 року № 2704/20-4897-03, вважаємо за необхідне звернути увагу на наступне:
- необхідно правильно визначити орган, до якого підприємство повинне звернутись із списками;
- документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки, є витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації;
- оформлення відстрочок, які надані в установленому порядку, здійснюється ТЦК та СП;
- підприємство повинне подавати щоквартальну звітність щодо чисельності своїх заброньованих працівників, починаючи з І кварталу 2023 року;
- якщо в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного зазначена неправильна інформацію про його ПІБ, рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження підприємства, код згідно з ЄДРПОУ (за наявності), то відповідно це може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік;
- забронювати можливо ЛИШЕ військовозобов’язаних працівників, які офіційно працевлаштовані відповідно до трудового законодавства України на відповідному підприємстві;
- відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації які були надані військовозобов’язаним рішеннями Мінекономіки до 31.01.2023 року, є чинними протягом строку, на який вони надані.
Матеріал підготував Андрій Іваницький, адвокат, регіональний представник молодіжного комітету НААУ - UNBA NextGen у Хмельницькій області, вчений секретар Науково-консультативної ради при Раді адвокатів Хмельницької області, доктор філософії з права, доцент Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова.