Огляд Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2021 року у справі № 686/17342/18 (провадження № 61-6238 св 20)

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства Міністерства оборони України «Українська дорожньо-транспортна компанія «Воєнконверс-43», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 02 червня 2018 року був здійснений підпал транспортного засобу марки «Шкода Фабіа», власником якого є ОСОБА_3 , від якого зайнявся та згорів належний йому транспортний засіб марки «Шкода Октавіа»,. Вказані транспортні засоби знаходились на стоянці ДП МОУ «Українська дорожньо-транспортна компанія «Воєнконверс-43», з яким 01 квітня 2018 року був укладений договір, відповідно до якого останній повинен був забезпечити надання послуг та зберігання автотранспорту. Такими неправомірними діями відповідачів йому завдано також моральної шкоди.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути в солідарному порядку з ДП МОУ «Українська дорожньо-транспортна компанія «Воєнконверс-43» та ОСОБА_3 308 064 грн на відшкодування майнової шкоди та 3 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ДП МОУ «Українська дорожньо-транспортна компанія «Воєнконверс-43» на користь ОСОБА_1 308 064 грн на відшкодування майнової шкоди та 2 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ДП Міністерства оборони України «Українська дорожньо-транспортна компанія «Воєнконверс-43» не вжило всіх заходів щодо зберігання транспортного засобу, власником якого є ОСОБА_1 , а тому останньому завдано майнової та моральної шкоди. Разом з тим, суду не надано суду доказів, які б вказували на вину ОСОБА_3 в пошкодженні транспортного засобу, належного позивачу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції:

Постановою Хмельницького апеляційного суду апеляційну скаргу ДП МОУ «Українська дорожньо-транспортна компанія «Воєнконверс-43» задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області змінено в частині відшкодування майнової шкоди. Стягнуто з ДП МОУ «Українська дорожньо-транспортна компанія «Воєнконверс-43» на користь ОСОБА_1 274 253 грн 63 коп. на відшкодування майнової шкоди та 2 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що судом встановлено залишкову вартість пошкодженого автомобіля та позивач просив пошкоджений автомобіль залишити йому, тому рішення в цій частині слід змінити, зменшивши розмір відшкодування майнової шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги:

ДП МОУ «Українська дорожньо-транспортна компанія «Воєнконверс-43» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули уваги на пункт 25 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1342, згідно з яким оператор не несе відповідальності за збереження транспортних засобів, розміщених на майданчиках для паркування.

Позиція Верховного Суду:

Відповідно до частини першої статті 942 ЦК України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Загальне правило відшкодування збитків, завданих замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг, визначено у частині першій статті 906 ЦК України та частині першій статті 950 ЦК України: збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі. Ці норми конкретизують загальні правила цивільної відповідальності, яка передбачає наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (статті 22, статті 611 ЦК України).

Разом з тим для виконавця за договором послуг, який здійснює підприємницьку діяльність (частина перша статті 906 ЦК України), та для професійного зберігача (частина друга статті 950 ЦК України) законодавцем встановлена підвищена — безвинна відповідальність за порушення договору: професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. У цьому випадку звільнення виконавця від відповідальності допускається у чотирьох випадках: а) якщо втрата, пошкодження, недостача майна, переданого на зберігання, сталися внаслідок непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних за даних умов обставин; б) втрата, пошкодження, недостача майна, переданого на зберігання, сталися внаслідок властивостей речі (авто), про які зберігач не знав і неповинен був знати, приймаючи річ на зберігання; в) втрата, пошкодження, недостача майна, переданого на зберігання, сталися внаслідок умислу або г) грубої необмеженості поклажодавця.

Обов`язок доведення наявності перерахованих підстав для звільнення поклажодавця від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання покладається на зберігача.

Визначення професійного зберігача за договором зберігання як особи, яка здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (частина друга статті 936 ЦК України) та системне тлумачення норм укладеного сторонами договору зберігання вказує на те, що ДП МОУ «Українська дорожньо-транспортна компанія «Воєнконверс-43»виступає у договірних відносинах із позивачем як професійний зберігач. ДП МОУ «Українська дорожньо-транспортна компанія «Воєнконверс-43»належним чином зареєстроване як суб`єкт підприємницької діяльності, здійснює функції зберігача тривалий період часу на основі відплатних договорів.

Так, відповідно до пункту 3.2. договору про надання послуг з паркування автотранспорту передбачено зобов`язання виконавця зберігати автотранспорт.

Відповідно до статті 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі — у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі — у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Висновок:

Вирішуючи спір, суди, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшли правильного висновку про те, що ДП МОУ «Українська дорожньо-транспортна компанія «Воєнконверс-43» не вжило всіх заходів щодо зберігання транспортного засобу, власником якого є ОСОБА_1 , а тому останньому завдано майнової та моральної шкоди. Вина ОСОБА_3 в пошкодженні транспортного засобу, належного позивачу, не доведена.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд правильно зазначив, що судом встановлено залишкову вартість пошкодженого автомобіля, а позивач просив пошкоджений автомобіль залишити йому, тому розмір відшкодування майнової шкоди слід зменшити.

Той факт, що пожежа відбулася від джерела запалювання занесеного ззовні невідомими особами, не свідчить про відсутність вини відповідача в заподіянні шкоди позивачу, оскільки відповідач як власник автостоянки є гарантом схоронності транспортних засобів, прийнятих на зберігання, і має вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності транспортних засобів.

Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2021 року у справі № 686/17342/18 (провадження № 61-6238 св 20)- https://reyestr.court.gov.ua/Review/94259296