
Огляд Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2023 року у справі № 756/12598/17 (провадження № 61-10287св220)
Короткий зміст позовних вимог:
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, заінтересовані особи: Орган опіки і піклування Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2, Київський психоневрологічний інтернат, Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 .
На обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2006 року ОСОБА_3 визнано недієздатним. 09 серпня 2012 року на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2012 року ОСОБА_1 призначено опікуном недієздатного ОСОБА_3.
Вказує, що протягом п`яти років, які він виконував обов`язки опікуна, ОСОБА_3 не виявляв ознак слабоумства, був розсудливим, розмірковував логічно та послідовно. На день звернення до суду із заявою недієздатний перебуває у Київському психоневрологічному інтернаті та медичні працівники інтернату відмічають стабільність недієздатного та вказують на його спокійну поведінку.
Заявник вважає, що психічний стан недієздатного ОСОБА_3 значно поліпшився, у нього відновилась здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Враховуючи викладене, просив поновити дієздатність ОСОБА_3.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
Рішенням районного суду заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення. Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо поновлення дієздатності ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави вважати, що останній одужав чи його психічний стан покращився настільки, що він може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції:
Постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення районного суду залишено без змін. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:
ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення районного суду та постанову Київського апеляційного суду.
З урахуванням уточненої касаційної скарги заявник просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухваливши нове рішення у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Позиція Верховного Суду:
У відповідності до статті 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно з частиною першою статті 42 ЦК України за заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Частиною четвертою статті 300 ЦПК України передбачено, що скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.
За правилами частини першої статті 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров?я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Таким чином, громадянина може бути поновлено в дієздатності лише при наявності висновку судово-психіатричної експертизи про значне поліпшення його стану здоров`я або видужання.
Висновок:
Відповідно до висновку № 1 від 04 січня 2021 проведеної по справі експертами Київського міського центру судово-психіатричної експертизи стаціонарної судово-психіатричної експертизи, у теперішній час ОСОБА_3 виявляє ознаки шизофренії параноїдної, змішаний тип дефекту (згідно з МКХ-10, шифр F20.5). За своїм психічним станом останній не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
За викладених обставин, оскільки висновком судово-психіатричної експертизи не підтверджено факт видужання або значного поліпшення психічного стану ОСОБА_3, якого раніше за рішенням суду визнано недієздатним, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та поновлення цивільної дієздатності ОСОБА_3.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.
Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2023 року у справі № 756/12598/17 (провадження № 61-10287св220) - https://cutt.ly/1wqsjfZ0