Гарантії забезпечення прав дитини в Україні являють собою багатогранне явище, яке охопити єдиним всеохоплюючим визначенням вбачається проблематичним.

На користь цього говорить те, що гарантії, фактично, спрямовані на забезпечення безперешкодного вчинення дітьми різноманітних вольових дій у різних сферах життєдіяльності. Відповідно, гарантії можна вважати чинниками, що не лише впливають на процес реалізації прав дитини, а й прискорюють реалізацію дітьми законодавчо передбачених можливостей. Всі юридичні гарантії об’єднує єдине призначення, яке полягає у забезпеченні безперешкодної реалізації прав дитини [1, с. 274-275].

Основним спеціалізованим законодавчим актом, що регулює правовідносини у сфері реалізації, охорони та захисту прав дитини в Україні, є Закон України «Про охорону дитинства» [2], який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Одним із завдань законодавства про охорону дитинства, в тому числі вищевказаний закон, є розширення соціально-правових гарантій дітей з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні. Держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правової допомоги, необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

У ст. 4 Закону України «Про охорону дитинства» [2] йдеться про забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров’я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності; проведення державної політики, спрямованої на реалізацію соціальних гарантій у процесі виховання, навчання, підготовки до трудової діяльності, заохочення наукових досліджень з актуальних проблем дитинства.

Аналіз положень Закону України «Про охорону дитинства» [2] дозволяє зробити висновок, що поряд із закріпленням права дитини зазначається його гарантія реалізації, охорони чи захисту.

Право на життя та охорону здоров’я (ст. 6). Законодавець регламентує, що держава гарантує дитині право на охорону здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

Право на захист від усіх форм насильства (ст. 10). Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.

Право дитини на контакт з батьками, іншими членами сім’ї та родичами, які проживають у різних державах (ст. 16). Батьки, інші члени сім’ї та родичі, зокрема ті, які проживають у різних державах, не повинні перешкоджати одне одному реалізувати право дитини на контакт з ними, зобов’язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання після реалізації нею права на контакт, не допускати неправомірної зміни її місця проживання.

Заходи і гарантії забезпечення виконання рішення суду про реалізацію права дитини на контакт (ст. 16-1). Такими заходами і гарантіями є: зобов’язання особи, яка контактує з дитиною, оплачувати витрати, пов’язані з переїздом та проживанням дитини, а також, у разі потреби, – будь-якої іншої особи, яка супроводжує дитину, повідомляти особі, з якою проживає дитина, про місце перебування дитини під час реалізації нею права на контакт, з’являтися особисто разом з дитиною до органу опіки та піклування з періодичністю, визначеною судом; заборона зміни місця перебування дитини під час реалізації нею права на контакт тощо.

Право на освіту (ст. 19). Кожна дитина має право на освіту. Держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти в державних і комунальних закладах освіти; надання стипендій та пільг здобувачам освіти таких закладів у порядку, встановленому законодавством України. Громадяни мають право безоплатно здобути фахову передвищу та вищу освіту державних і комунальних закладах освіти на конкурсній основі. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (ст. 25). Держава гарантує матеріальну допомогу на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, у дитячих будинках сімейного типу і прийомних сім’ях у порядку, встановленому законодавством України. Держава гарантує працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після повернення їх з дитячих закладів, від опікунів чи піклувальників, з дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, закінчення навчання в державних та комунальних навчальних закладах.

Захист прав дітей з інвалідністю та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку (ст. 26). Держава гарантує надання їм відповідної матеріальної допомоги, встановлення одному з батьків дитини з інвалідністю чи особі, яка його замінює, на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності, за його згодою, скороченого робочого дня, надання додаткової оплачуваної відпустки на строк до 5 днів, відпустки без збереження заробітної плати та інших пільг, передбачених законодавством України. Дітям з інвалідністю та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку гарантується безоплатне забезпечення засобами індивідуальної корекції.

Захист дітей, які постраждали внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф (ст. 28). Дітям, які постраждали внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, гарантується першочергове і невідкладне відселення з небезпечної зони, надання кваліфікованої безоплатної медичної допомоги, пенсійного, соціального та іншого забезпечення, компенсацій за втрачене або пошкоджене майно та житло, вживаються заходи щодо сприяння возз’єднанню з членами сім’ї.

Державна допомога дітям, ураженим ВІЛ-інфекцією, та дітям, хворим на інші невиліковні та тяжкі хвороби (ст. 29). Дітям, ураженим ВІЛ-інфекцією (ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД), гарантується державна допомога в порядку та обсягах, визначених у законодавчих актах у сфері запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД). Діти, хворі на інші невиліковні та тяжкі хвороби, мають право на державну допомогу в порядку, встановленому законодавством України. Захист прав дитини в спеціальних навчально-виховних закладах для неповнолітніх (загальноосвітні школи соціальної реабілітації та професійні училища соціальної реабілітації), які потребують особливих умов виховання (ст. 34). Дітям, які перебувають у зазначених закладах, гарантується право на гуманне ставлення з боку оточуючих, на охорону здоров’я, отримання базової освіти і професійної підготовки, побачення з батьками або особами, які їх замінюють, відпустку, листування, на отримання передач, посилок від батьків, гуманітарних, благодійних та інших громадських організацій, які виявили бажання допомогти їм, у порядку, встановленому законодавством України.

Список використаних джерел

1. Навроцький О. О. Забезпечення прав дитини в Україні: теоретичні і практичні засади адміністративно-правового регулювання: дис. докт. юрид. наук … 12.00.07 / Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2018. 472 с.

2. Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001 № 2402-III. URL: http://surl.li/mroo

Підготувала Олена Юшкевич, доцент кафедри теорії та історії держави і права факультету № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент, член Центру «Адвокат дитини»

Матеріал опубліковано у збірнику матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції (Кропивницький, 22-23 березня 2023 року) «Модернізація вітчизняної правової системи в умовах світової інтеграції». http://surl.li/ihpxz