Джерела підвищеної небезпеки: відшкодування шкоди особами, які спільно її завдали

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини

Огляд Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2023 року у справі № 476/135/22 (провадження № 61-2700св23)

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (далі - ПрАТ «СК «Євроінс Україна») про стягнення страхового відшкодування.

Позовна заява мотивована тим, що 14 липня 2018 року близько 08:00 години на автомобільній дорозі Р-55 «Одеса - Вознесенськ - Новий Буг» мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої відбулося зіткнення між автомобілем ВАЗ-21083, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем ЗАЗ-1102, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4 , внаслідок чого помер ОСОБА_5. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна» за полісом № АМ1798235.

12 липня 2019 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої доньки померлого - ОСОБА_2, звернулася до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, а саме відшкодування моральної шкоди та відшкодування на утримання. Станом на 22 лютого 2022 року виплати страхового відшкодування нею не отримано. Посилаючись на статті 509, 999 ЦК України, статті 27, 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просила суд стягнути з відповідача 22 338 грн у відшкодування моральної шкоди на свою користь, 134 028 грн - відшкодування на утримання та 22 338 грн - відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2. Також просила стягнути з відповідача пеню у сумі 28 803,17 грн, інфляційні втрати у сумі 31 648,95 грн, три проценти річних від простроченої суми у сумі 12 734,50 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:

Рішенням районного суду позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 22 338 грн.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2, відшкодування на утримання у розмірі 134 028 грн та відшкодування моральної шкоди у розмірі 22 338 грн.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 28 803,17 грн, інфляційні втрати у розмірі 31 648,95 грн, 3% річних у розмірі 12 734,50 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції:

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» звернулося до суду з апеляційною скаргою на рішення районного суду. Ухвалою апеляційного суду відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на рішення районного суду зупинено до набрання законної сили вироком у справі № 473/3772/18 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що встановлення порушення ОСОБА_4 певних правил дорожнього руху, що призвело до взаємодії джерел підвищеної небезпеки та завдання внаслідок цього шкоди третій особі має преюдиційне значення для розгляду цієї справи № 476/135/22.

Короткий зміст вимог касаційної скарги:

ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин положення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України та зупинив апеляційне провадження. Вважає, що результати розгляду кримінальної справи № 473/3772/18 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України ніяк не вплинуть на обов`язок відповідача здійснити виплату страхового відшкодування. Крім того, зупинення провадження порушує право дитини на отримання гарантованого законом страхового відшкодування у встановлені строки, що є порушенням пунктів 1, 2 статті 3 Конвенцієї про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII.

Позиція Верховного Суду:

У пункті 6 частини першої статті 251 ЦПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у наведеній нормі права, застосовується у тому разі, коли у цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

У справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин, предмет і підстава позову полягають у страховому відшкодуванні моральної шкоди та відшкодування на утримання, у зв`язку зі спричиненням шкоди джерелом підвищеної небезпеки третім особам.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Висновок:

Оскільки шкода, на яку посилається позивач, була завдана їй внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, то у разі встановлення обґрунтованості позовних вимог, заявлена у цій справі, шкода повинна бути відшкодована незалежно від встановлення вини ОСОБА_4, щодо якого розглядається кримінальна справа № 473/3772/18 за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.

Подібний висновок також викладено у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2022 року у справі № 447/2222/20 (провадження № 61-19906св21).

Вказане свідчить, що апеляційним судом, при постановленні оскаржуваної ухвали: належно не мотивований зв`язок між очікуваними висновками судового рішення у наведеній кримінальній справі та предметом спору у справі, що переглядається; не конкретизовано чому, з огляду на характер заявлених вимог, неможливо розглянути справу без попереднього розгляду кримінальної справи; не зазначено, чому зібрані у справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином, Суд постановив касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом - задовольнити. Ухвалу апеляційного суду скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2023 року у справі № 476/135/22 (провадження № 61-2700св23) – http://surl.li/imrtf