Вища школа адвокатури НААУ презентувала нове дослідження, що продовжує попередні, проведене знаним українським фахівцем – доктором юридичних наук, професором, заслуженим юристом України, адвокатом, членом НКР при Верховному Суді Іриною Гловюк. Розвідка виконана за темою «Ухвали апеляційних судів за ст. 438 КК України: порушення законів та звичаїв війни (з 24 лютого 2022 року)».

Своїми коментарями та відгуками від проаналізованого дослідження поділився Євген Письменський, доктор юридичних наук, професор, член НКР при Верховному Суді, завідувач кафедри поліцейської діяльності Луганського навчально-наукового інституту імені Е. О. Дідоренка Донецького державного університету внутрішніх справ.

Як зазначив науковець, оскарження вироків, постановлених за ст. 438 КК України, у суді апеляційної інстанції становить дослідницький інтерес насамперед з позиції з’ясування підстав для такого оскарження, а так само підходів суддів до їх встановлення чи спростування наявності. З моменту повномасштабного вторгнення російських загарбників на територію України (24 лютого 2022 р.) судова практика дещо змінила вектор свого розвитку, оскільки війна в найбільш агресивній її формі призвела до сплеску вчинення злочинів, які раніше або не фіксувалися, або розслідувалися доволі помірно. Порушення законів та звичаїв війни є одним з таких злочинів, кримінально-правове реагування на яке інтенсифікувалося саме в цей період. Тож виявлення та аналіз поточних тенденцій у практиці застосування ст. 438 КК України мають істотне значення для забезпечення подальшої ефективної протидії воєнним злочинам. 

Євген Письменський зауважив на комплексності  підстав, з яких оскаржувалися вироки, постановлені в період дії воєнного стану за ст. 438 КК України, що передбачає вичерпне визначення цих підстав з посиланням на конкретні судові рішення. Крім цього, стисло, але змістовно, у дослідженні висвітлюються доводи скарги з подальшим викладенням аргументів суду щодо них.

За підсумками проведеної роботи Ірина Гловюк слушно констатує, що оскарження вироків за ст. 438 КК України відбувається як з типових та усталених причин (як-от: недоведеність вини, недопустимість доказів, несправедливість покарання), так і зважаючи на свої особливості (наприклад, помилкова кваліфікація вчиненого як воєнного злочину або порушення права на справедливий суд).

«Поза всяким сумнівом використаний під час проведення дослідження підхід має підлягати універсалізації та поширюватися на інші злободенні злочини і практику кримінально-правового реагування на них. Загалом успішна апробація цього підходу дає змогу оперативно виявити складні проблеми і «слабкі місця», отримати узагальнені дані з тим, щоб своєчасно виправляти помилки, які допускаються у практиці правозастосовної роботи воєнного часу» - підсумував Євген Письменський.

Докладно ознайомитися із дослідженням можна за посиланням: https://tinyurl.com/3rvdxtcj  

Зареєструватися на вебінар Ірини Гловюк «Застосування обмежувальних заходів за КК та КПК (кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством)». https://tinyurl.com/3p4m2624