Верховенство права закріплено в кожному процесуальному кодексі України. ЦПК України, ГПК України, КАС України та КПК України містять практично ідентичні джерела права, на підставі яких здійснюється судочинство.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Останнім часом, враховуючи практику ЄСПЛ, Верховний Суд все частіше у своїх рішеннях застосовує певні правові доктрини та принципи, які не містить національне законодавство.

Одні судді застосовуючи такі доктрини та принципи міжнародного права, надають дуже широкого трактування нормам національного законодавства та приходять до висновків, які не прописані в національному законодавстві. У той же час інша частина суддів не вдається до такого широко тлумачення норм права національного законодавства та застосовують їх в буквальному розумінні, без врахування доктрин.

Правова доктрина Estoppel як процесуальна норма країн загального права (Австралія, Великобританія, США тощо) має спільні риси з доктриною «venire contra factum proprium» (заборона суперечливої поведінки) характерною для в романо-германської правової системи. Детально висвітлена тема застосування доктрини суддею КЦС ВС Василем Кратом у публікації за посиланням: https://cutt.ly/x7jpQBg

10 квітня 2019 року Об’єднана палата КЦС ВС у постанові в справі № 390/34/17 застосувала доктрину «venire contra factum proprium» (заборона суперечливої поведінки) і зробила висновок, що позивач уклав додаткову угоду до договору оренди, отримував орендну плату, а згодом звернувся з позовом про визнання договору оренди неукладеним, що суперечить попередній поведінці позивача, тож підстав уважати договір неукладеним немає.

У той же час, в аналогічних правовідносинах, КЦС ВС у Постанові від 14 грудня 2022 року справа № 394/85/21-ц зробив висновок, зокрема: «Твердження заявника про те, що позивачка протягом 14 років отримувала орендну плату за користування ПСП «....» належною їй земельною ділянкою, порушення ОСОБА_1 принципу добросовісності «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці) не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і не наділяє правом підробити підпис позивачки у договорі оренди, навіть якщо між сторонами фактично існували правовідносини щодо користування земельною ділянкою».

Тобто, одна і та ж доктрина згадується, але в аналогічних правовідносинах в одному випадку суд застосовує її, а в іншому випадку - ні.

За загальним принципом цивільного та господарського права дозволено все, що прямо не заборонено. Національне законодавство не містить прямої заборони, що у разі вчинення дій, які свідчать про наявність певних правовідносин, в подальшому неможливо посилатися на їх відсутність. Натомість, національне законодавство містить чітку і зрозумілу норму про те, що у випадку відсутності підпису особи, правочин вважається неукладеним. То ж, що важливіше: застосування доктрини міжнародного права чи застосування прямої норми національного законодавства?

Процесуальний естоппель (Сollateral estoppels/Estoppel by records), доктрина, яка полягає в обмеженні вчинення певних процесуальних дій. В українському законодавстві дана доктрина була закріплена в процесуальних кодексах, де чітко сформовано та перелічено випадки того, що є зловживанням процесуальними правами. До моменту чіткого закріплення в кодексах, учасники процесу широко використовували, наприклад, як спосіб затягування розгляду справи, апеляційне оскарження ухвал про відкриття провадження з безпідставним посиланням на порушення територіальної підсудності, також досить поширеним явищем було подання кількох ідентичних позовів, а потім залишення їх частини без розгляду, з метою розгляду справи певним суддею, тощо. Тобто, доктрина існувала, але не було чітких критеріїв її реалізації на рівні національного законодавства. І виключно після чіткого закріплення в процесуальних кодексах, стало зрозуміло в яких випадках дії учасників є зловживанням процесуальними правами, відпала необхідність пошуку критеріїв зловживання, суб’єктивності оцінки та необхідності доведення наявності зловживання.

При зверненні до суду сторона має довести наявність порушеного права/інтересу, обрати спосіб захисту такого права/інтересу, перевірити чи передбачено такий спосіб захисту чинним законодавством, з’ясувати чи буде такий спосіб захисту ефективним. Одним із принципів, який почали широко застосовувати суди – це «легітимні очікування» «Legitimate expectations». Однак, за відсутності чітких критеріїв для розуміння та врахування наявності чи відсутності такого принципу, без закріплення на рівні національного законодавства, можна припустити, що його застосування судами буде також непередбачуваним та неоднозначним.

Тож, чи варто на рівні національного законодавства закріплювати доктрини та принципи, які характерні для міжнародного права? Чи посилатися адвокатам на норми римського права, англосаксонського права, систем права романо-германської сім’ї, чи формувати шляхи захисту прав та інтересів клієнтів виключно з позиції норм права національного законодавства? І хоча за останні роки національні суди широко застосовують практику ЄСПЛ, який у свою чергу, застосовує доктрини та принципи систем права країн учасниць, все ж таки, без чіткого їх розуміння та напрацювання критеріїв і шляхів вживання, їх застосування носить вибірковий, мінливий характер, який більше схожий на вільне трактування, ніж на джерело права, а також являється причиною формування різної судової практики Верховним Судом в аналогічних правовідносинах.

Матеріал підготувала Леся Марценюк, адвокат, член Центру правничої лінгвістики

Зареєструватися на заходи від Центру правничої лінгвістики:

Вебінар Людмили Колодник "Tips For Building A Successful Legal Career: Style, tone, abbreviations of modern letters and emails". https://cutt.ly/e7JgqAY

Вебінар Людмили Колодник "Tips For Building A Successful Legal Career: Effective Punctuation for Legal Writing". https://cutt.ly/h7JguFI

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ