
Засуджуючи всі порушення міжнародного права, в тому числі міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права, зокрема напади на цивільних осіб та цивільні об’єкти, включаючи цивільну інфраструктуру, культурну та релігійну спадщину і навколишнє середовище України, та будучи переконаними в нагальній необхідності забезпечення всеосяжної відповідальності в контексті агресії Російської Федерації проти України, зокрема, у частині у відшкодування повному обсязі шкоди, завданої такими діями, Комітетом Міністрів Ради Європи було прийнято Резолюцію(Resolution CM/Res(2023)3), якою запроваджено перший із трьох елементів міжнародного компенсаційного механізму для України – міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України.
З огляду на запуск Реєстру з 2 квітня постає питання щодо з’ясування особливостей його роботи та прогнозу стосовно впровадження наступних компенсаційних механізмів.
З цією метою пропонуємо до Вашої уваги дослідження аналітичного Центру «Інститут законодавчих ідей» в межах проєкту «Efficient reparations now».
У цьому документі зібраний аналіз практики Компенсаційної комісії ООН, яка була створена у 1991 р. Радою Безпеки ООН для розгляду заяв і виплати компенсацій за шкоду і збитки, завданих внаслідок незаконного вторгнення Іраку в Кувейт і подальшої окупації Кувейту в 1990–1991 рр.
Це успішний кейс реалізації механізму компенсації, досвід якого має бути врахований при реалізації Глобального компенсаційного механізму для України після повномасштабного вторгнення російської федерації до України у лютому 2022 р.
Докладно ознайомитися із дослідженням можна за посиланням: https://tinyurl.com/2p99377d