Яку роль відіграє структурування та візуалізація доказів у справах про ДТП? – відповідь на це питання надала під час вебінару, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, адвокат, медіатор, національний експерт Ради Європи Людмила Гриценко.
Захід складався з трьох змістовних фокусів:
1.Структурування/візуалізація даних/інформації як спосіб роботи з доказами у справах про ДТП;
2.Особливості структурування даних/інформації в справах про ДТП;
3.Аналіз реальних кейсів: як структурування даних/інформації допомагає на стадіях подачі доказів, дослідження доказів, написання апеляційних/касаційних скарг та заперечень.
Людмила Гриценко зазначила, що класичний варіант структурування доказів виглядає наступним чином: конкретні види доказів (протокол огляду місця події, довідка з лікарні, покази потерпілих та свідків, висновки судових експертиз тощо). Їх можна структурувати по хронології або по тому, на доведення чого вони направлені.
При структуруванні даних певним чином робота з ними стає істотно простішою.
Способами структурування даних можуть бути також:
·перенесення даних в таблиці;
·виділення даних в роздрукованих документах певним кольором.
На прикладах з власної практики лектор продемонструвала шаблони, які відображають різні способи викладу та подачі доказів.
Як варіант можливого структурування даних про хід справи лектор запропонувала наступний спосіб:
• номер справи;
• сторони;
• назва суду;
• ПІБ судді;
• стадія;
• ПІБ адвоката, який веде справу;
• інформація про направлення відзиву/заперечення іншим учасникам справи (№ п/п, назва документа, адресат, дата та спосіб подання/направлення, № поштового відправлення, дані про отримання, причини невручення, дата вручення, дата повернення, примітки);
• реєстр дій по справі (підготовче засідання, судовий розгляд, дебати (дата, що відбулося), рішення (інформація про проголошення, вступна та резолютивна, повний текст, інформація про отримання);
• відомості про допущені процесуальні порушення /інші підстави для оскарження (підготовче засідання, судовий розгляд, дебати (дата, порушення), рішення).
Іншим прикладом структурування даних може бути такий:
Подія, яка підлягає доказуванню, відповідно до ст. 91 КПК України, та докази, що її підтверджують:
1.Подія КП (в силу КК України), подія КП відповідно до обвинувального акту, сприйняття події КП учасниками;
2.Виписати норму КК: виписати, що саме має бути доведено відповідно до вимог закону, описати подію зі слів підозрюваного, описати подію зі слів свідка 1, описати подію зі слів свідка 2, описати подію зі слів потерпілого;
3.Час
4.Місце
5.Спосіб
6.Інші обставини.
В огляді судової практики лектор проаналізувала справу № 711/4759/20 у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 286 КК України стосовно визнання та оцінки судом доказів. Згідно з фактичними обставинами, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, порушила правила безпеки дорожнього руху і вчинила наїзд на пішохода, в результаті чого потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер. Рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 визнано винуватою у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Сторона захисту подала апеляційну та касаційну скарги, посилаючись на необхідність повторного дослідження доказів. З касаційних скарг вбачається, що засуджена та її захисник, крім іншого, посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено. Разом із тим, у результаті касаційного перегляду було встановлено, що висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні й безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
·показаннями засудженої;
·показаннями свідків;
·протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього, згідно з яким встановлено місце пригоди;
·висновком судово-медичної експертизи, щодо причин смерті потерпілого;
·висновком криміналістичної технічної експертизи;
·протоколом проведення слідчого експерименту за участю засудженої;
·протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка;
·висновком судової автотехнічної експертизи.
Верховний Суд зазначив, що засуджена та її захисник у касаційних скаргах не навели переконливих доводів, які б ставили під сумнів законність постановлених у кримінальному провадженні судових рішень.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/2p8zypd7
Матеріал на сторінці Advokat Post: https://tinyurl.com/4h5dj85c
Цікаві публікації лектора:
·Набувальна давність як один із способів визнання права власності. https://tinyurl.com/mrxmnamp
·Визнання права власності та набувальна давність в огляді позицій ВС. https://tinyurl.com/2dhxkyn3
Зареєструватися на найближчі заходи лектора:
·Цивільний позов у кримінальному провадженні: Хто, До кого, Коли, Як? https://tinyurl.com/e7tdpxns
·Строки в цивільному процесі через призму карантину та воєнного стану. https://tinyurl.com/2zc5s43t
·Розірвання шлюбу з особою, яка проживає на території, що тимчасово не контролюється урядом України. https://tinyurl.com/mu76kww2
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ