Якщо цивільно-правовий договір, який укладається з фізичною особою, можна легко перетворити на трудові відносини, то договір з фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) – це господарські відносини, які не регулюються законодавством про працю. Такі висновки досить часто роблять роботодавці, які використовують такий спосіб оформлення працівників. Разом з тим, незважаючи на особливості роботи з ФОП, який не є найманим працівником, роботодавці досить часто припускаються помилок, які свідчать про наявність трудових взаємовідносин.

Укладення договору з ФОП має аналогічні особливості, як і укладення цивільно-правової угоди, оскільки порядок їх регулювання є досить схожим, а саме підпорядкування сторін, як виконавець і замовник. Такий спосіб оформлення працівників притаманний, зокрема, для ІТ-галузі. З метою аналізу особливостей оформлення відносин із такими працівниками, як ФОП, пропонуємо проаналізувати типові помилки, які призводять до встановлення факту трудових відносин.

Помилка 1. Надання ФОП обладнання для виконання завдань, які визначаються у договорі.

Помилка 2. Підписання документів актів приймання-передавання ТМЦ, для виконання завдань, які визначаються у договорі.

Помилка 3. Підписання інструкцій та інших внутрішніх документів ФОП, наприклад інструкції про техніку безпеки, про правила пожежної безпеки, про ознайомлення з внутрішнім розпорядком.

Помилка 4. Обов’язок ФОП приходити на роботу на підприємстві згідно зі встановленим внутрішнім розпорядком, наявність робочого місця у ФОП та його фактична присутність, зокрема під час проведення перевірки.

Помилка 5. Встановлення у договорі з ФОП певних соціальних гарантій (відпусток, лікарняних, відшкодування транспортних чи інших витрат) або встановлення дворазової оплати за надані послуги протягом місяця.

Помилка 6. Здійснення регулювання процесу праці, що носить постійний характер та не передбачає встановлення особі конкретного визначеного результату за певний період.

Помилка 7. Систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди.

Окремо слід також звернути увагу на деякі судові підходи, які дозволяють встановити наявність трудових правовідносин. Так, у постанові ВС від 04.07.2018 у справі № 820/1432/17 Суд вказав, що у разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб’єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватися на умовах трудового договору.

Також слід звернути увагу на особливу процедуру звільнення, оскільки досить часто роботодавець бажає стягнути з працівника грошові кошти, які він отримував під час виконання робіт за укладеним договором, а відповідні акти приймання-передавання послуг (робіт) належним чином не оформлені. Так, у рішенні Деснянського районного суду м. Києва від 14.12.2020 у справі № 754/438/20 суд під час дослідження обставин щодо стягнення грошових коштів на підставі ст. 1212 ЦК України дійшов висновку, що незважаючи на наявність укладеного договору з ФОП, сплачені грошові кошти є заробітною платою, яка систематично виплачувалася за виконану роботу.

Пропонуємо Вам ознайомитися із Методичними матеріалами Комітету з трудового права НААУ «Організація та впровадження віддаленої роботи в роботодавців: стратегія адвоката»: http://tinyurl.com/2p8h6wr6

Авторський колектив: В. В. Поліщук, К. В. Цвєткова, Г. О. Лисенко, Д. М. Навроцький, Т. В. Матова, Я. Я. Мельник