
Обставини справи
Справа стосується звільнення заявника 25 квітня 2017 року з посади судді Верховного Суду України та заходів, застосованих до нього відповідно до Закону України “Про очищення влади” (“Закон про очищення влади”).
У рішенні, винесеному 14 жовтня 2021 року (“основне рішення”), Суд постановив, що з цього приводу мало місце порушення статті 8 Конвенції (див. “Самсін проти України” (Samsin v. Ukraine), № 38977/19, 14 жовтня 2021 року).
Відповідно до статті 41 Конвенції у своїх заявах, поданих до винесення остаточного рішення, заявник вимагав 10 000 євро (EUR) відшкодування моральної шкоди та 200 152 євро відшкодування матеріальної шкоди. Ця остання вимога була розрахована як сума:
- розмір надбавки для суддів у відставці, яку б він отримав у період з 1 травня 2017 року (коли він припинив отримувати суддівську винагороду) до 1 грудня 2017 року (коли він почав отримувати пенсію за віком на загальних підставах);
- після останньої дати різниця між пенсією за віком на загальних підставах, яку він отримував, та надбавкою для суддів у відставці, на яку він мав би право, якби йому дозволили піти у відставку, яку він просив, замість того, щоб звільнити його згідно з мировою угодою.
Заявник стверджував, зокрема, що, якби йому дозволили подати у відставку, він мав би право на утримання для суддів, які подали у відставку, у розмірі 90% від його останньої заробітної плати, яка спочатку становила б 37 440 гривень на місяць, а потім збільшилася б відповідно до підвищення заробітної плати діючих суддів Верховного Суду України, призначеного з грудня 2018 року по березень 2020 року.
У своєму основному рішенні Суд присудив заявнику 5 000 євро відшкодування моральної шкоди. Оскільки, що стосується матеріальної шкоди, то питання застосування статті 41 Конвенції не було готовим до вирішення, Суд притримав його і запропонував Уряду та заявнику подати протягом трьох місяців свої письмові зауваження з цього питання і, зокрема, повідомити Суд про будь-яку домовленість, якої вони можуть досягти (ibid, § 68 та пункт 4 постановленої частини). Згодом цей термін був продовжений.
Заявник подав змінені вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди. Обидві сторони подали зауваження.
З рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Самсін проти України" можна ознайомитись за посиланням: https://is.gd/CzZF3Q