Вирішили добровільно з чоловіком розподілити майно при розлученні, є згода на поділ. Однак, чоловік сказав, що краще це робити через суд, а не в нотаріуса? Чи дійсно це так і в чому різниця?
У разі, коли є згода на поділ майна подружжя, краще розподілити майно у нотаріуса шляхом укладання договору про поділ майна. Звернення до суду з позовом про поділ майна подружжя здійснюється у разі наявності спору щодо розподілу майна.
Відповідно до ч.2 ст.69 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ нерухомого майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.
Згідно ч.1 ст.71 СК України якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Важливо, що ст.70 СК України визначено рівність розміру часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Але передбачено, що за домовленістю чоловік і дружина можуть визначити інший (не рівний) розмір часток. В свою чергу, при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя та збільшити частку майна дружини, чоловіка за обставин, що мають істотне значення, на підставі ч.2, ч.3 ст.70 СК України.
Тобто, поділ спільного майна подружжя може здійснюватися в добровільному порядку за взаємною згодою подружжя шляхом укладання договору про поділ майна або в судовому порядку за наявності між ними спору про поділ майна. Кожен із способів поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя має певні переваги та ризики.
Різниця між поділом спільного майна подружжя шляхом укладання договору про поділ майна та поділом в судовому порядку полягає в наступному:
- час: посвідчення договору поділу майна у нотаріуса займає кілька годин, а судовий процес в деяких випадках може тривати роками;
- витрати: нотаріальне оформлення договору поділу майна подружжя передбачає оплату послуг нотаріуса та держмито в розмірі 1 НМДГ (неоподатковуваного мінімуму доходів громадян), незалежно від вартості, зазначеної в договорі, а судові витрати складаються з судового збору, що складає 1% від вартості майна та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи (на професійну правничу допомогу, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, тощо);
- розмір часток: укладання договору про поділ майна, дозволяє добровільно визначити частку кожного з подружжя, причому це необов’язково мають бути рівні частини, в свою чергу суд при поділі майна виходить з рівності часток подружжя, зважаючи на інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення;
- переваги укладання договору про поділ майна: договір дозволяє швидко врегулювати питання поділу проблемного майна, яке неможливо поділити в натурі, що на відміну від судового процесу звільняє від обов’язку збирання доказів на підтвердження своїх прав на майно;
- ризики: існує невеликий ризик оскарження в суді договору про поділ майна одним із подружжя, а поділ в судовому порядку передбачає право на оскарження в апеляційному і касаційному порядку, і тільки постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Виходячи з наведеного, вбачається суттєва різниця між поділом спільного майна подружжя шляхом укладання договору про поділ майна та поділом в судовому порядку. Обираючи спосіб і порядок поділу спільного майна, подружжя має виходити з обставин про склад майна, наявності ресурсів та договороспроможності один з одним.
Відповідь на питання підготувала Ольга Михальчук, адвокат, магістр права, засновник Адвокатського бюро «Ольги Михальчук», член Центру сімейного права ВША НААУ