Для вирішення питання про зупинення провадження недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони у складі Збройних Сил України
Огляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24
Історія справи:
У лютому 2024 року Криворізька районна військова адміністрація Дніпропетровської області звернулась до Третього апеляційного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1), третя особа – Публічне акціонерне товариство «Арселорміттал Кривий Ріг», про примусове відчуження земельної ділянки та нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 852/2а-1/24.
13.03.2024 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадженні у справі № 852/2а-1/24 відповідно до положення пункту 5 частини 1 статті 236 КАС України. До клопотання додані наказ та довідка.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 зупинено провадження у справі № 852/2а-1/24 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що аргументи відповідача щодо підстав зупинення провадження у справі, у зв’язку з перебуванням її у складі Збройних Сил України, є достатніми для задоволення клопотання.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Криворізька районна військова адміністрація Дніпропетровської області оскаржила її в апеляційному порядку та просила її скасувати, натомість передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що Третій апеляційний адміністративний суд не взяв до уваги посилання позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 640/21562/21 щодо застосування пункту 5 частини першої статті 236 КАС України.
На обґрунтування своєї позиції щодо неправильного застосування вказаної норми процесуального права Третім апеляційним адміністративним судом позивач також посилається на висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 27.02.2023 у справі № 380/7845/21, від 31.05.2023 у справі № 160/1543/21.
Позивач стверджує, що для вирішення питання про зупинення провадження недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони у складі Збройних Сил України, оскільки не кожен структурний елемент у складі ЗСУ переведений на воєнний стан, тобто виконує бойові завдання у зоні бойових дій. ІНФОРМАЦІЯ_1, в тому числі районні, є органами військового управління, які не виконують бойових завдань у зоні бойових дій, тобто не переведені на воєнний стан і, з огляду на приписи статті 3 Закону «Про Збройні Сили України», за змістом якої органи військового управління (у складі яких перебуває на військовій службі відповідач) є складовими елементами Збройних Сил України, такі елементи перебувають у їх структурі на постійній основі, що не обумовлено часовими межами або певними подіями, як наприклад завершення воєнного стану.
На думку позивача, довідка від 22.02.2024 № 86 від ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до якої відповідач – ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації в ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування «ІНФОРМАЦІЯ_3» із 26.09.2023 та витяг із Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.09.2023 № 271 про призначення солдата ОСОБА_1 на посаду старшого стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 не є належними доказами, які підтверджують наявність підстав для зупинення провадження у справі, що передбачені пунктом 5 частини першої статті 236 КАС України.
Перебування на військовій службі по мобілізації в ІНФОРМАЦІЯ_1 також не завадили відповідачу після її мобілізації особисто отримати та надати відповідь на лист позивача щодо умов та процедури викупу земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, які перебувають у власності відповідача для суспільних потреб, докази чого наявні у матеріалах справи.
Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 852/2а-1/24. Копію ухвали Верховного Суду про відкриття апеляційного провадження всі учасники справи отримали через підсистему Електронний суд.
Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2024 призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду:
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, виходячи з такого.
У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався і не скасовано до теперішнього часу.
За приписами пункту другого вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об’єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з’єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У цій справі Третім апеляційним адміністративним судом встановлено, що відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.09.2023 № 271 ОСОБА_1, старшого стрільця відділення охорони взводу охорони роти ІНФОРМАЦІЯ_1, яка прибула із запасу, зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення з 26.09.2023. Підставою зарахування є наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.09.2023 № 558 та рапорт.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.02.2024 № 86, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації із 26.09.2023.
За змістом пункту 1 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 23.02.2022 № 154, ІНФОРМАЦІЯ_1 є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов’язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
За приписами статей 1 та 8 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06 грудня 1991 року № 1934-XII Збройні Сили України – це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Безпосереднє військове керівництво – діяльність, спрямована на здійснення заходів щодо розвитку Збройних Сил України, їх технічного оснащення, підготовки та всебічного забезпечення, визначення основ їх застосування, а також управління ними.
Комплектування ж Збройних Сил України визначається статтею 5 Закону України «Про Збройні Сили України», відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною третьою статті 2 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено статтею 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Висновок:
Застосовуючи вказаний висновок до обставин цієї справи, колегія суддів вважає, що Третім апеляційним адміністративним судом у ході вирішення питання щодо зупинення судового провадження, яке стосувалося ОСОБА_1, необхідно було з’ясувати чи перебуває остання у складі Збройних Сил України безпосередньо у військовій частині, яка переведена на воєнний стан, та чи виконує вказана частина бойові завдання у зоні бойових дій, а також чи призвів її призов на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період до об’єктивної неможливості відповідача приймати участь у судовому провадженні.
Між тим, надані відповідачем докази не містять відомостей про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 виконує бойові завдання у зоні бойових дій та про те, що особисто відповідач не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження.
За приписами статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Зважаючи на те, що судом першої інстанцій неправильно застосовані норми процесуального права в частині необґрунтованого зупинення провадження у справі, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи № 852/2а-1/24 до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду справи, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 308, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, постановив апеляційну скаргу Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі №852/2а-1/24 скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Джерело: https://tinyurl.com/rhr9wvx9