Постанова Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 638/14616/18
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Верховний Суд вказав, що встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визначення місця проживання дитини з батьком з огляду на те, що це відповідатиме найкращим інтересам дитини. При цьому районний суд правильно врахував думку дитини, яка в судовому засіданні висловила своє бажання проживати саме з батьком.
1. Обставини справи
Позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить визначити місце проживання малолітньої дитини разом з нею. Позовна заява мотивована тим, що вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем, упродовж яких у них народилася дитина. Після припинення фактичних шлюбних відносин дитина залишилася проживати з позивачкою, але згоди з питання місця проживання дитини батьки не досягли, що стало приводом для звернення до суду. Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом, з метою визначити місце проживання дитини разом з батьком. Зустрічний позов мотивує тим, що дитина з народження постійно проживала разом з ним, він займався розвитком дитини та її здоров’ям. Зазначив, що мати дитини не працює, постійного доходу не мала і не має. А тому просив суд визначити місце проживання малолітньої дитини за місцем його проживання.
2.Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні первісного позову відмовлено, задоволено зустрічний позов і визначено місце проживання дитини з батьком. Рішення мотивоване тим, що матеріали справи не містять доказів щодо негативного впливу батька на дитину, а навпаки є докази, які свідчать про активні дії батька щодо створення необхідних умов для гідного проживання та розвитку доньки. Мати дитини, яка, безсумнівно, відіграє важливу роль у її житті та розвитку, має право та обов’язок піклуватися про здоров’я дитину, стан її розвитку, незалежно від того з ким дитина буде проживати. Постановою апеляційного суду місце проживання дитини визначено з матір’ю на підставі того, що батько, хоча й належним чином займається вихованням та утриманням дитини, однак, перешкоджаючи матері у спілкуванні з донькою, позбавляє доньку як належної опіки і виховання з боку матері, так і порушує її право на прямі контакти, що суперечить найкращим інтересам дитини.
3.Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач за первісним позовом звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції просить скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, вказавши, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції вимогам статті 263 ЦПК України не відповідає. На обґрунтування свого рішення зазначив, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини з огляду на об'єктивні обставини спору, а вже тільки потім права батьків.
За змістом статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім’ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Верховний Суд вважає, що згода дитини на проживання з одним із батьків не є абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати та сприяти захисту прав та інтересів дитини. Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визначення місця проживання дитини з батьком з огляду на те, що це відповідатиме найкращим інтересам дитини. При цьому суд правильно врахував думку дитини, яка в судовому засіданні висловила своє бажання проживати саме з батьком. За таких обставин з огляду на інтереси самої дитини, враховуючи, у тому числі, сталі її соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан дитини, зокрема прихильність до батька, тривале проживання з ним, а також дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов’язком батьків діяти в її інтересах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доцільність проживання надалі дочки разом з батьком, що сприятиме якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням: https://tinyurl.com/2z6b9kma
Більше правових позицій у справах щодо стягнення аліментів можна знайти у Бюлетені Комітету НААУ з питань сімейного права (інформаційний дайджест у сфері сімейного права) за IV квартал 2023 року. Випуск 15. http://tinyurl.com/58p535jc