Про особливості державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у практиці Верховного Суду розповіла під час вебінару, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Людмила Козловська, доктор юридичних наук, доцент, керівник відділу аналітичної та правової роботи Великої Палати Верховного Суду.
Лектор зазначила, що внаслідок низки постанов Великої Палати було сформовано загальний підхід, що державна реєстрація речового права за третьою особою, є порушенням речових прав позивача, а отже, будь-який спір про державну реєстрацію з третьою особою, є спором про право. Такий підхід формувався в низці ключових постанов Великої Палати щодо державної реєстрації речових прав та їх обтяжень.
У постанові ВП ВС у справі № 823/2042/16, визначено, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.
Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.
Ще один важливий висновок Великої Палати у сфері державної реєстрації зроблено у справі № 757/1660/17-ц. У цій справі Велика Палата часто посилається на свої висновки, сформульовані у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16. Предметом спору у цій справі є визнання незаконними дій нотаріуса щодо скасування державної реєстрації права власності позивача на частину майнового комплексу, здійснення державної реєстрації такого права за третьою особою, а також відновлення становища позивача, яке існувало до порушення його права власності. Підставою для звернення з цим позовом став факт вибуття майна з володіння позивача шляхом оформлення прав на нього за третьою особою. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що незаконними рішеннями нотаріус порушила права й інтереси позивача як власника майна.
Окремо сфокусувала увагу лектор також на висновках Верховного Суду, що стосувалися таких питань:
·Належний відповідач у спорах про державну реєстрацію речових прав – Постанова ВП ВС від 05 грудня 2018 року у справі № 757/1660/17-ц
Належним відповідачем у спорах про державну реєстрацію речових прав є особа, зареєстроване право на майно якої чи зареєстроване обтяження права, встановленого в інтересах якої, оспорюється. Участь у справі державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) не змінює характеру цього спору на адміністративний.
·Оскарження рішень, дій чи бездіяльності нотаріуса – Постанова ВП ВС від 29 серпня 2018 року у справі № 686/17779/16-ц
У справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності нотаріуса при реалізації ним функцій державного реєстратора, якщо позовні вимоги спрямовані на захист приватного (майнового) права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства, нотаріус має залучатися до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а сама така справа – розглядатися залежно від суб’єктного складу її учасників за правилами ЦПК України чи ГПК України.
·Юрисдикція спору про скасування державної реєстрації речових прав, без заявлених майнових вимог – Постанова ВП ВС від 5 грудня 2018 року у справі № 757/1660/17-ц
Велика Палата вважає, що розгляд одного спору про право на нерухоме майно або про його обтяження чи вирішення цього спору за правилами цивільного або господарського судочинства не є підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного судочинства інший спір – про скасування рішення чи запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно або його обтяження, прийнятого державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її розгляду чи після її вирішення. Ці спори залежно від суб’єктного складу теж мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/ypj2ewkj
Цікаві публікації лектора:
·Захист прав власника та захист прав добросовісного набувача: https://tinyurl.com/y4pxr2s5
·Визнання незаконними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування як спосіб захисту в земельних спорах: https://tinyurl.com/4bvrhh42
Дізнатися про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів можна у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ