Відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок терористичного акту
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2022, справа № 635/6172/17
Син загиблої матері внаслідок терористичного акту просив стягнути з Держави України 1 000 000,00 грн відшкодування моральної шкоди.
Передбачене у частині першій статті 19 Закону № 638-IV право на відшкодування державою шкоди, завданої терористичним актом, не породжує без спеціального закону легітимного очікування на отримання від України такого відшкодування.
Відсутність у законодавстві України приписів щодо відшкодування моральної шкоди, завданої особі у зв`язку із загибеллю її близького родича внаслідок терористичного акту, не перешкоджає такій особі доводити у суді, що стосовно права на життя її близького родича у відповідній ситуації певний конвенційний обов`язок - негативний або позитивний (матеріальний, процесуальний) - держава не виконала чи виконала неналежно, та вимагати від неї відшкодування (компенсації) за це на підставі статті 2 Конвенції.
Суди мають з`ясувати:
а) підстави позову (обставини, якими обґрунтована позовна вимога);
б) чи мала Держава Україна у сенсі статті 1 Конвенції юрисдикцію щодо гарантування прав і свобод на тій території, на якій, за твердженням позивача, відбулося порушення;
в) якщо мала юрисдикцію, то чи виконала її конвенційні обов`язки з такого гарантування;
г) чи є підтвердження всіх цих фактів (належні, допустимі, достовірні та достатні докази).
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104728593
Встановлення статусу особи, на яку поширюється статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.01.2023, справа № 569/9053/17.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - №3551-ХІІ) в цій частині розрізняє інвалідів війни в т.ч. і за обставинами, які зумовили захворювання, яке стало підставою для встановлення групи інвалідності.
Особі встановлено статус інваліда війни з підстав загального захворювання. Доказів того, що його смерть настала у зв’язку із захворюванням, пов`язаним з перебуванням на фронті або одержаним в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів суду не надано.
Наявність у особи статусу інваліда війни є безпідставним, оскільки за змістом статті 7 та пункту 1 частини першої статті 10 Закону №3551-ХІІ сам по собі такий статус не поширює чинність Закону №3551-ХІІ на сім’ї інвалідів війни, а пов’язує його дію з захворюванням, яке спричинило смерть інваліда війни.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108696311
Виплата щорічної разової грошової допомоги до 05.05.2022 (для осіб з інвалідністю, яка настала внаслідок війни)
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2023, справа № 140/5562/22.
Особа з інвалідністю першої групи, яка має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, просив здійснити перерахунок та виплату недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня за 2022, виходячи з вимог ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії та соціального захисту».
Виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, у таких розмірах: I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Положення статті 13 Закону № 3551-XII і Порядку № 540, по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, тому для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
Разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році повинна виплачуватися особі з інвалідністю внаслідок війни І групи у розмірі, встановленому ч.5 ст.13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111820564
Відшкодування державою моральної шкоди, заподіяної загибеллю чоловіка та батька внаслідок терористичного акту.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.01.2023, справа № 644/8115/18.
У законодавстві України немає юридичної основи, що дає змогу визначити конкретний майновий інтерес щодо права вимоги до держави про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку із загибеллю у період проведення АТО.
Верховний Суд вважає, що втрата чоловіка та батька, є непоправною та безперечно зумовлює сильні моральні і фізичні страждання. При цьому, чи має за заподіяні моральні страждання нести відповідальність саме Держава Україна.
Не обґрунтовано, що Держава Україна знала про можливість обстрілу з боку незаконних збройних формувань і могла вжити, але не вжила заходи з попередження такого обстрілу, тобто з усунення ризику для життя чоловіка та батька позивачів.
Якщо чоловік та батько загинув внаслідок діяння рф, то за це не може бути відповідальною Україна. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди у повному обсязі покладається на рф як на державу, що здійснює окупацію.