Відшкодування моральної шкоди через наявність порушень норм природоохоронного законодавства

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2023 року у справі № 278/1597/21

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

У цій справі суди встановили, що не наведено достатні докази, які б вказували на спричинення шкоди позивачам діяльністю відповідача. Доводи обох заявників зводяться до того, що негативні наслідки господарської діяльності відповідача спричиняють сморід, погіршення якості повітря, води, ґрунту. Однак, судом зазначалось, що з даного приводу не надано суду належних доказів, які б підтверджували такі обставини.

Суди встановили, що проведення експертами психологічного обстеження позивачів було проведено в режимі відеоконференції через програму «Skype». Матеріали цивільної справи не витребовувались, а висновки експертів базуються на соціально-психологічному ставленні позивачів до господарської діяльності ТОВ «Профуна» і наявності певних порушень встановлених норм природоохоронного законодавства.

З урахуванням розподілу тягаря доказування позивачами не доведено наявність моральної шкоди, натомість відповідачем доведено відсутність протиправності в його діях.

Джерело: https://tinyurl.com/bdh95hhx 

Внаслідок негативної діяльності полігону ТПВ, яка полягає у понаднормативному забрудненні довкілля, порушено права людей на нормальне навколишнє середовище, що завдає їм душевних страждань

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року у справі № 369/7171/16-ц

Порядок затвердження розташування місця полігону, контроль за веденням його господарської діяльності та дотриманням санітарно-епідеміологічних норм, проведення експертиз та складання на їх підставі звітів, відноситься до повноважень органів державної влади.

Таким чином, при вирішенні вказаного спору позивачі повинні були довести в судовому засіданні не тільки сам факт забруднення довкілля саме відповідачем, а й те, що воно відбувається поза відповідними нормами, встановленими державою, не притаманне наявному забрудненню в сучасних містах та селищах, негативно впливає на користування зручностями населених пунктів, приватне та сімейне життя позивачів, та, як наслідок, - призводить до погіршення стану їх здоров’я.

У справі позивачі довели понаднормативне забруднення території місця їх проживання (ґрунтів, атмосферного повітря, водойм) небезпечними речовинами, і, що таке понаднормативне забруднення природного довкілля є прямим наслідком протиправної діяльності Києво-Святошинського ВУЖКГ, яке у своїй роботі не дотримується нормативних зобов’язальних приписів; а також, що вина Києво-Святошинської районної ради Київської області простежується у відсутності контролю за веденням господарської діяльності полігону та дотриманням санітарно-епідеміологічних норм, на підставі чого дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову шляхом стягнення відповідних сум відшкодування моральної шкоди солідарно з відповідачів із застосуванням норми частини першої статті 1190 ЦК України. 

Джерело: https://tinyurl.com/3axyszjm 

Відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року у справі № 279/1808/22

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Встановлено, що внаслідок господарської діяльності відповідачів протягом 2012-2017 років, а також у 2019 році відбулося забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами, в тому числі  атмосферного повітря на території садиби позивача. Оскільки позивач довела факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря та причинно-наслідковий зв’язок між виробничою діяльністю ПрАТ «Коростенський завод МДФ», ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» і забрудненням атмосферного повітря, в тому числі, на території її садиби, суди дійшли правильного висновку про задоволення позову.

При визначенні розміру відшкодування суд врахував характер порушених прав позивачки, яка разом із своєю сім’єю тривалий час була позбавлена права на проживання у безпечному довкіллі за адресою місця її реєстрації, та обґрунтовано стягнув на її користь по 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди з кожного з відповідачів.

Джерело: https://tinyurl.com/yc486sf7 

У справі про стягнення збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України саме на відповідачів покладено обов’язок доведення відсутності вини у завданні шкоди

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2023 року у справі № 573/1/23

Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК України доказуванню підлягає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв’язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідачів у цій справі покладено обов’язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

При вирішенні спору в цій справі суди підставно керувалися тим, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували здійснення відповідачами 27 квітня 2022 року вилову біоресурсів (риби), тобто, факту спричинення шкоди навколишньому природному середовищу, на заявлену позивачем суму, саме безпосередніми діями відповідачів, а тому дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для покладення на них обов’язку відшкодувати шкоду, завдану державі внаслідок незаконного вилову водних живих ресурсів.

Джерело: https://tinyurl.com/2yetuukb