Процесуальною правосуб’єктністю на подання заяви про визнання особи недієздатною наділені не всі родичі такої особи, а лише члени сім’ї, у тому числі близькі родичі

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21

Згідно з частиною третьою статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Колегія суддів зауважує, що процесуальною правосуб’єктністю на подання заяви про визнання особи недієздатною наділені не всі родичі такої особи, а лише члени сім’ї, у тому числі близькі родичі (частина третя статті 296 ЦПК України). Близькі родичі – це фактично особи, які мають особливі права та обов’язки через тісні стосунки між собою.  ОСОБА_3, яка, як встановлено судами попередніх інстанцій, є троюрідною сестрою ОСОБА_6, згідно з визначеним у законодавстві України переліком таких осіб, не входить до числа його близьких родичів та не може діяти всупереч діям на намірам матері ОСОБА_6.

Встановивши, що суд першої інстанції не мав правових підстав для розгляду по суті заяв осіб, які не наділені процесуальною правосуб’єктністю, визначеною частиною третьою статті 296 ЦПК України, суд апеляційної інстанції законно та обґрунтовано на підставі положень частини п’ятої статті 367 ЦПК України переглянув справу окремого провадження у повному обсязі.

Джерело: https://tinyurl.com/22ft472b

При вирішенні спору про право цивільне, коли одна із сторін є психічно хворою особою, повинно відбутися визнання цієї особи недієздатною

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 686/12049/23

Верховний Суд бере до уваги, що за загальним правилом, у разі виникнення спору про право цивільне під час розгляду справи окремого провадження суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

Зазначене положення не поширюється на справи про визнання фізичної особи недієздатною. Це пояснюється тим, що визнання особи недієздатною не надає їй можливості брати участь у процесі, а її інтереси в суді буде представляти законний представник. Тому при вирішенні спору про право цивільне, коли одна із сторін є психічно хворою особою, повинно відбутися визнання цієї особи недієздатною.

У справі, яка переглядається, визнання ОСОБА_3 недієздатним може вплинути на права та обов’язки ОСОБА_4, оскільки остання є набувачем майна ОСОБА_3 за укладеним з ним договором дарування від 29 січня 2010 року і заявник просить визнати ОСОБА_3 недієздатним саме з моменту укладення цього договору.

Отже, суду першої інстанції необхідно належним чином визначитися із суб’єктним складом учасників справи, роз’яснити заявнику право на заявлення клопотання стосовно залучення до участі у справі ОСОБА_4 як заінтересованої особи, сприяти учасникам справи у здійсненні та охороні прав та інтересів і ухвалити законне та обґрунтоване рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Джерело: https://tinyurl.com/4spvja85

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2024 року у справі № 742/887/23

Відповідно до частин першої-третьої статті 75 ЦК України суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку. Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування. За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов`язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров`я або закладу соціального захисту.

У цій справі суди встановили, що ОСОБА_3 призначена опікуном над психічнохворим сином ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 03 вересня 2002 року № 520.

Будь-яких доказів щодо неналежного виконання опікуном ОСОБА_3 обов’язків щодо опіки над психічнохворим сином ОСОБА_2 у матеріалах справи немає, як і доказів необхідності звільнення опікуна від її повноважень через невідповідність (неможливість виконання обов’язків) або призначення другого опікуна. Не надано доказів і того, що ОСОБА_3 зверталася до суду чи органу опіки та піклування із заявою про звільнення її від повноважень опікуна.

Таким чином, місцевий суд, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про призначення опікуна із зазначених підстав.

Джерело: https://tinyurl.com/yb4jt7wa

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2024 року  у справі № 175/1741/18

Встановивши, що ОСОБА_1 не виконала ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, якою її зобов’язано забезпечити безперешкодний доступ судових експертів Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров’я України» до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за її місцем перебування, у зв’язку із чим у справі не було проведено повторної судово-психіатричної експертизи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною.

При цьому судом правильно застосовано положення статті 109 ЦПК України, відповідно до якої у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Суд апеляційної інстанції правильно врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 вересня 2021 року у цій справі, характер правовідносин та ухилення заявника від проведення повторної судово-психіатричної експертизи при новому розгляді в суді апеляційної інстанції, та дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, недієздатною у зв’язку із недоведеністю вимог.

Джерело: https://tinyurl.com/mtuc676h