Дайджест правових позицій Верховного Суду у справах про витребування майна із чужого незаконного володіння

Власник має право витребувати своє майно від добросовісного набувача в тому разі, якщо майно було викрадене в нього або вибуло з його володіння не з його волі іншим шляхом

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2024 року у справі № 688/4167/16-ц

Правила частини першої статті 388 ЦК України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач).

У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У частині третій цієї ж статті передбачено самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках.

За змістом частини п’ятої статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

Джерело: https://tinyurl.com/mtt6c4u7

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2024 року у справі № 685/1149/20

Вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) є способом захисту права власника при порушенні його правомочності володіння своїм майном володіючим невласником;

У справі майно ліквідованого КСП «50-ти річчя Перемоги» до його виділу на пай натурою належить його членам (пайовикам) на праві спільної часткової власності.

Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле, тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

Позивачі як співвласники майна, яке належить їм на праві спільної часткової власності, мають право на захист права володіння за позовом до володіючого невласника щодо всього нерозподіленого пайового фонду ліквідованого КСП «50-ти річчя Перемоги», як цілісного майнового комплексу або його частини, і у таких справах співвласник (окремі співвласники) діють в інтересах всіх співвласників; зміст позовних вимог у цій справі не свідчить, що позивачі звернулися до суду за захистом свого права власності на індивідуально визначене майно, яке виділено саме їм в натурі в порядку паювання;

Джерело: https://tinyurl.com/3mx7rzjh

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2024 року у справі № 606/711/22

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 388 ЦК України.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що позовна вимога про визнання права власності є неефективним способом захисту прав, оскільки позивачами одночасно було заявлено вимогу про витребування майна.

У справі спірне нерухоме майно, яке просять витребувати позивачі у відповідача, не є тим самим об’єктом, що належало їм на праві власності.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що позовні вимоги про витребування нежитлового приміщення (офіс-магазин), загальною площею 23,1 кв. м, на АДРЕСА_3, шляхом звільнення від майна та будь-яких третіх осіб та передання його позивачам, не підлягають до задоволення, так як до правовідносин, які виникли, застосовуються зобов’язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень глави 83 ЦК України.

Джерело: https://tinyurl.com/3yr2bzb5

Якщо під час розгляду справи майно перейшло у володіння іншої особи, у зв’язку з чим суд здійснив заміну відповідача, то пред’явлення позову до попереднього володільця перериває позовну давність і за вимогою до цієї іншої особи

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2024 року у справі № 750/254/22

Право власності на майно, яке було передано за угодами щодо його відчуження поза волею власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути в нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Таким чином, у випадку якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна.

Позовна давність переривається у разі пред’явлення позову до особи, яка є боржником, тобто до особи, яка є належним відповідачем за позовом. У разі пред’явлення віндикаційного позову належним відповідачем є володілець майна. Водночас якщо під час розгляду справи майно перейшло у володіння іншої особи, у зв’язку з чим суд здійснив заміну відповідача, то пред’явлення позову до попереднього володільця перериває позовну давність і за вимогою до цієї іншої особи. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Джерело: https://tinyurl.com/488cep4v