Розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи й доведеності позову
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2024 року у справі № 208/8463/19
У справі, суди попередніх інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин, підставами для відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та, надавши належну правову оцінку обставинам завдання шкоди, а також глибині моральних страждань, завданих позивачам, виходячи з принципів розумності та справедливості, дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення їх позову та стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі по 175 000 грн кожному, а на користь ОСОБА_1 - 250 000 грн.
У контексті доводів касаційної скарги щодо необґрунтованого зменшення розміру відшкодування моральної шкоди колегія суддів зауважує, що гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117277294
Щодо доводів касаційної скарги про оподаткування стягнутої моральної шкоди
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 552/7011/22
Податковим законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішенням, включаються до оподатковуваного доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткуванню, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.
Доводи касаційної скарги про те, що суди не врахували, що податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткуванню, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров`ю, є обґрунтованими, так як у справі, яка переглядається Верховним Судом, спір стосується відшкодування моральної шкоди, завданої платнику податків (дочці загиблого) внаслідок смерті її батька, тобто відшкодування шкоди найвищого ступеня, заподіяної життю, тому не підлягають оподаткуванню суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди, завданої позивачці смертю її батька внаслідок події, яка відбулася 15 листопада 2017 року, тобто до набрання чинності нової редакції статті 164.2.14 ПК України.
Отже, у справі, що переглядається, судом апеляційної інстанції не було враховано при винесенні судового рішення положення податкового законодавства про те, що сума морального відшкодування має бути визначена без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд апеляційної інстанції хоча і не зазначив у оскаржуваному судовому рішенні про те, що моральна шкода підлягає виплаті без відрахування податків та обов`язкових платежів, проте в цілому дійшов правильного висновку про необхідність стягнення моральної шкоди на користь відповідача, а отже відсутні підстави для скасування правильного по суті рішення.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118519805
Питання щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП, вирішується у кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених обставин справи
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2024 року у справі № 701/453/21
Надавши оцінку висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 20 червня 2019 року № 75, наданого позивачем, та звіту про проведення незалежної оцінки по визначенню матеріального збитку, завданого власнику мінітрактора марки «Kubota X-20», наданого відповідачем, доказам, які містяться у матеріалах справи, а також встановивши, що винні дії водія ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв`язку із завданою майновою шкодою, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 , як володілець джерела підвищеної небезпеки, зобов`язаний відшкодувати завдану ОСОБА_2 шкоду, а також відшкодувати ОСОБА_2 витрати на лікування внаслідок ДТП, оскільки останній під час ДТП отримав тілесні ушкодження, які згідно з висновком експерта № 05-7-01/321 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, встановлення факту протиправної поведінки такої особи, наявності причинного зв`язку між ними та вини заподіювача шкоди.
Врахувавши страждання та переживання ОСОБА_2 , характер тілесних ушкоджень, необхідність докладення додаткових зусиль для відновлення звичного життєвого циклу, врахувавши засади розумності та справедливості, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що достатнім та співмірним із завданою моральною шкодою буде визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди.
Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що питання щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП, вирішується у кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених обставин справи. Судами як першої, так і апеляційної інстанцій встановлено всі фактичні обставини справи, враховано доводи сторін, надано належну оцінку поданим сторонами доказам та правильно застосовано вищезазначені норми ЦК України.
Також не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що відповідальним за шкоду, завдану транспортному засобу позивача, є не ОСОБА_1 , а страхова компанія, в якій застрахована його цивільно-правова відповідальність, оскільки ні ОСОБА_1 , ні його представником не надано, а матеріали справи не містять доказів укладення ОСОБА_1 із страховою компанією договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118626814
До місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров`ю
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року у справі № 175/623/23
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд у мотивувальній частині судового рішення з посиланням на підпункт 164.2.14 статті 164 ПК України дійшов неправильного висновку про те, що стягнення відшкодування моральної шкоди у цій справі слід проводити з утриманням податків та зборів.
Виходячи зі змісту підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України до місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров`ю.
З урахуванням зазначеного, Верховний Суд дійшов висновку, що висновки, викладені у мотивувальній частині постанови апеляційного суду, про стягнення відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті потерпілого, з утриманням податків та зборів слід виключити, взявши до уваги вказані вище висновки Верховного Суду про те, що стягнуте на підставі рішення суду відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров`ю, не підлягає оподаткуванню.
З урахуванням наведеного, постанова Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року підлягає зміні лише у мотивувальній частині.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/116416345