Дайджест правових позицій Верховного Суду у справах про розірвання договору довічного утримання

Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2024 року у справі № 756/3891/21

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (стаття 744 ЦК України)

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Така оцінка підлягає індексації у порядку, встановленому законом (стаття 751 ЦК України).

У справі, суд апеляційної інстанції врахував той факт, що позивач є особою похилого віку та, укладаючи договір довічного утримання, розраховувала на сторонню допомогу.

Апеляційний суд встановив, що позивачем надано розрахунок індексації, з якого можна дійти висновку, що сума індексації за період з грудня 2011 року по березень 2021 року становить 31 972 грн. З матеріалів справи не вбачається що відповідач відповідно до вимог закону проіндексував та сплатив грошове забезпечення виходячи з умов договору.

За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для розірвання договору довічного утримання (догляду).

Джерело: https://tinyurl.com/2tbv88ex

Правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 752/7190/22

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд встановив, що ОСОБА_2 не надала належних та допустимих доказів придбання нею лікарських препаратів, необхідних позивачу, не підтвердила належного виконання нею зобов’язань з оплати комунальних послуг за період з листопада 2018 року і до часу звернення позивача з відповідними позовом до суду, що свідчить про невиконання нею умов договору довічного утримання (догляду), а саме пункту 2.2 договору довічного утримання (догляду), яким зобов’язано набувача оплачувати вартість необхідних ліків, надавати догляд у разі хвороби, а також оплачувати комунальні платежі.

Встановивши зазначене, апеляційний суд дійшов висновку про невиконання ОСОБА_2 умов договору довічного утримання (догляду), що є підставою для його розірвання.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд правильно вказав на помилковість висновку суду першої інстанції про відмову у позові в частині вирішення позовних вимог про розірвання договору довічного утримання (догляду), оскільки ОСОБА_2 не виконує умови договору довічного утримання (догляду).

Частиною першою статті 756 ЦК України передбачено, що правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане.

З урахуванням зазначеної норми матеріального права не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1, оскільки правовим наслідком розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв’язку з невиконанням набувачем обов’язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане.

Джерело: https://tinyurl.com/mtc6nvu5

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/11230/20

Порушення є істотним, якщо тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати у реальних збитках і (або) упущеної вигоди; її розмір, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття – «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об’єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб’єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Джерело: https://tinyurl.com/3ppfn299

Зобов’язання за договором довічного утримання вважається належно виконаним з моменту вчинення передбаченої договором дії набувачем

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2024 року у справі № 756/11502/21

Договір довічного утримання є однією із правових форм забезпечення непрацездатних за віком або за станом здоров’я фізичних осіб. Недієздатна особа, відчужуючи квартиру (домоволодіння) передусім має на меті отримання утримання, догляду і інших послуг, яких вона потребує внаслідок недієздатності.

Закон чи договір не ставить в залежність факт належності здійсненого забезпечення утриманням чи доглядом від прийняття виконання таких дій відчужувачем. Відтак зобов’язання за договором довічного утримання вважається належно виконаним з моменту вчинення передбаченої договором дії набувачем. Мотиви неприйняття виконання, як і сам факт такого неприйняття не мають правового значення до вирішення питання про належність виконання набувачем своїх обов’язків.

Таким чином, укладення договору довічного утримання між сторонами передбачає ще й обов’язки немайнового характеру, такі як надання догляду, необхідних послуг, які відповідачі взагалі не надають, що ними не заперечується.

Враховуючи викладене, сплата щомісячного грошового утримання без здійснення догляду відчужувача є неналежним виконанням обов’язків набувача.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про розірвання договору довічного утримання, оскільки відповідачі не надали доказів належного виконання ним своїх обов’язків, передбачених договором довічного утримання, зокрема, щодо сплати матеріального утримання з урахуванням індексації, надання позивачу у будь-який спосіб коштів для оплати комунальних послуг та здійснення догляду за позивачем.

Джерело: https://tinyurl.com/y5tt4uam