Реалізація права бути опікуном недієздатного можлива лише за умови звільнення з військової служби
📌Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2025 року у справі № 344/2344/24
Суди встановили, що ОСОБА_1 на момент звернення до суду із заявою у цій справі і на момент її перегляду в апеляційному порядку є військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним на військову службу під час мобілізації, та проходить військову службу у військовій частині ВЧ НОМЕР_1. Крім того, встановлено наявність інших близьких осіб.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2, суди врахували наявність інших близьких осіб, без обґрунтування їх неможливості бути опікунами, з формальним посиланням на відсутність заперечень з їхньої сторони. Крім того, суди вказали, що ОСОБА_1 проходить військову службу та безпосередньо виконує обов`язки за місцем несення служби, а реалізація права ОСОБА_1 бути опікуном недієздатного діда можлива лише за умови звільнення з військової служби. Вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ОСОБА_1 обов`язків як опікуна.
Верховний Суд погоджується з такими висновками судів першої і апеляційної інстанцій з таких підстав.
Встановивши, що у ОСОБА_2 є інші близькі особи, які можуть бути його опікунами, а ОСОБА_1 з 09 вересня 2022 року призваний за мобілізацією та проходить військову службу (на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій), що унеможливлює фактичне виконання ним обов`язків опікуна ОСОБА_2 , суди першої і апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про відмову в задоволенні заяви про призначення опікуна із зазначених підстав.
Аргументи заявника про те, що у зв’язку з відмовою в задоволенні заяви про призначення опікуна обов’язки опікуна ні на кого не покладено, є безпідставними, оскільки відмова в задоволенні таких вимог не позбавляє орган опіки та піклування вирішити питання опіки над недієздатним ОСОБА_2 відповідно до законодавства.
🔗Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/125498456
Якщо особа проходить військову службу та безпосередньо виконує обов`язки за місцем несення служби, реалізація права бути опікуном недієздатного батька можлива лише за умови звільнення з військової служби
📌Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2024 року у справі № 716/662/24
Звертаючись до суду із заявою про призначення його опікуном над батьком, ОСОБА_1 мав на меті після ухвалення судом першої інстанції судового рішення про задоволення таких вимог пред`явити до ВЧ НОМЕР_1 рапорт про звільнення з військової служби на підставі цього рішення. Виходячи з вказаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що суд першої інстанції прийняв судове рішення, яке стосується порядку звільнення військовослужбовця з військової служби, а отже, це стосується прав та обов`язків військової частини НОМЕР_1, у складі якої позивач проходить військову службу, а тому правильно переглянув оскаржене судове рішення суду першої інстанції по суті.
За таких обставин необґрунтованими є доводи касаційної скарги про те, що рішенням суду першої інстанції в частині вирішення вимог про призначення опікуна права та інтереси ВЧ НОМЕР_1 не зачіпаються.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_3 , апеляційний суд виходив із того, що оскільки ОСОБА_1 проходить військову службу та безпосередньо виконує обов`язки за місцем несення служби, реалізація права ОСОБА_1 бути опікуном недієздатного батька можлива лише за умови звільнення з військової служби. Вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ОСОБА_1 обов`язків як опікуна.
🔗Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/124042974
Оскільки особа призвана за мобілізацією та проходить військову службу, вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов`язків як опікуна
📌Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2024 року у справі № 742/887/23
Відмовляючи в задоволенні заяви в частині встановлення опіки над недієздатним ОСОБА_2 , місцевий суд, з яким в цій частині погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року призваний за мобілізацією та на даний час проходить військову службу. Ця обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов`язків як опікуна ОСОБА_2 . При цьому апеляційний суд зазначив, що ні орган опіки та піклування, ні суд першої інстанції не вирішували питання про звільнення від обов`язків опікуна ОСОБА_3 , яка призначена опікуном над психічнохворим сином ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 03 вересня 2002 року № 520. Направляючи подання до місцевого суду про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання його недієздатною особою, орган опіки та піклування не зазначив інформації щодо неналежного виконання опікуном ОСОБА_3 своїх обов`язків щодо опіки над сином.
Колегія судів погоджується із зазначеним висновком з огляду на таке.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Оскільки ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року призваний за мобілізацією та проходить військову службу (на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій), вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов`язків як опікуна ОСОБА_2.
🔗Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/120029606
Сам собою факт проходження особою військової служби не може слугувати підставою для відмови у призначенні її опікуном
📌Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні заяви в частині встановлення опіки над недієздатноюОСОБА_2 з інших підстав, апеляційний суд керувався тим, що ОСОБА_1 з квітня 2022 року призваний за мобілізацією до лав Збройних Сил України та проходить військову службу, а тому ця обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов`язків як опікуна ОСОБА_2.
Колегія судів не погоджується із зазначеним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
У справі, яка переглядається, апеляційний суд залишив поза увагою те, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Водночас сам собою факт проходження особою військової служби не може слугувати підставою для відмови у призначенні її опікуном, оскільки законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення мобілізованого військовослужбовця опікуном над недієздатною фізичною особою.
Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції неналежним чином розглянув заяву ОСОБА_1 щодо призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою, не надав належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, не встановив необхідних для вирішення цієї справи обставин, зокрема, чи відповідає заявник критеріям, які не позбавляють його цього права, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення такої заяви.
Враховуючи, що внаслідок неналежного дослідження та оцінки зібраних доказів суд апеляційної інстанції не встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалене ним судове рішення в частині вирішення заяви ОСОБА_1 про встановлення опіки та призначення опікуна не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд. Верховний Суд врахував, що апеляційний суд не усунув усіх порушень, допущених судом першої інстанції під час розгляду справи, а тому з метою процесуальної економії та з урахуванням визначених процесуальним законом повноважень апеляційного суду дійшов висновку, що справа підлягає направленню на новий апеляційний розгляд.