Дайджест правових позицій Верховного Суду у справах про оголошення фізичної особи померлою

Залучення до участі у справі про оголошення фізичної особи померлою всіх заінтересованих осіб має важливе значення, оскільки допомагає суду уникнути ухвалення незаконного рішення

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 686/11198/22

Оголошення фізичної особи померлою за загальним правилом може бути після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. Водночас, враховуючи конкретні обставини справи, оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події, в цьому випадку - загибелі ОСОБА_3 під час його перебування в автомобілі ГАЗ-66, у який влучив снаряд, випущений з танку російської федерації.

Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суд, залежно від мети встановлення юридичного факту, зобов’язаний з’ясувати, які фізичні особи чи органи державної влади можуть бути заінтересовані у вирішенні вказаної справи.

Залучення до участі у справі окремого провадження всіх заінтересованих осіб має важливе значення, оскільки допомагає суду уникнути ухвалення незаконного рішення та виключити можливість появи в майбутньому конкуруючого рішення з іншою заінтересованою особою, а також має на меті повно і всебічно дослідити всі обставини справи.

Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути притягнута до участі у справі окремого провадження, крім вищезазначеного, слід також враховувати і взаємовідносини із заявником у зв’язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов’язки.

Джерело: https://tinyurl.com/yxxuchyb

Висновок суду про оголошення особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; 3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Джерело: https://tinyurl.com/47kythwr

Без достовірних доказів, які свідчать про факт смерті, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою, а не із заявою про встановлення факту смерті

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22

Заявник зобов’язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

Встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів утвердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв’язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Джерело: https://tinyurl.com/y7cchhya

Суд має право, а не обов’язок оголосити фізичну особу померлою за умови відсутності у місці її постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом трьох років

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23

На наявність у суду саме права, а не обов’язку оголосити фізичну особу померлою за умови відсутності у місці її постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом трьох років прямо вказує частина перша статті 46 ЦК України.

Відсутність відомостей про місце перебування ОСОБА_2 протягом трьох років у с. Базар чи с. Білобожниця Тернопільської області саме по собі не може бути підставою для оголошення її померлою. Заявником не доведено, а судами не встановлено фактичного місця проживання ОСОБА_2. У той же час Білобожницька сільська рада Чортківського району Тернопільської області повідомила, що ОСОБА_2 вибула до м. Сімферополя.

Доцільно звернути увагу, що у справі № 608/1658/19 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини судами встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні із заявою вказував на те, що його мати перед смертю виїхала до його сестри в АР Крим.

У справі оголошення ОСОБА_2 померлою не є необхідною та обов’язковою умовою для реалізації ОСОБА_1 його спадкових прав після смерті матері ОСОБА_3.

Джерело: https://tinyurl.com/24pwxu37