Неповідомлення суду про зміну адреси місця проживання, є підставою для залишення позову без розгляду
📌Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20
У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся судом першої інстанції про місце, день і час слухання справи за адресою, зазначеною ним у позовній заяві. Судові повістки про виклик в судові засідання, призначені на 24 січня 2023 року та 15 лютого 2023 року, повернулися до суду першої інстанції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
ОСОБА_1 не повідомляв суд про зміну адреси місця його проживання (перебування, знаходження), що є його процесуальним обов`язком (частина перша статті 131 ЦПК України).
З огляду на викладене, правильним є висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду.
🔗Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118192984
Суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових (SMS) повідомлень, однак виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника
📌Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2024 року у справі № 761/4187/23
Аналіз матеріалів справи свідчить, що:
ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, визначено, що розгляд справи слід проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 30 березня 2023 року на 11-00 год;
30 березня 2023 року розгляд справи відкладено на 18 травня 2023 року, про що повідомлено представника позивача Мамаєва Д. Ю. під особистий підпис на розписці (т. 1 арк.спр.101);
18 травня 2023 року позивач та його представник до суду не з`явились, у розгляді справи оголошено перерву на 22 червня 2023 року,
22 травня 2023 року складено довідку про доставку електронного листа, а саме судової повістки про виклик до суду від 22 травня 2023 року, одержувачу на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 арк. спр. 233) та довідку про доставку повідомлення у додаток «Vaber» одержувачу Мамаєву Д. Ю. (т. 2 арк. спр. 234);
відповідна письмова заява Мамаєва Д. Ю. про надіслання текстових (SMS) повідомлень в матеріалах справи відсутня;
за таких обставин, встановивши відсутність належного повідомлення позивача про судове засідання, призначене на 22 червня 2023 року, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для залишення позову без розгляду та обґрунтовано скасував ухвалу суду першої інстанції.
🔗Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/120838411
Подання представником позивача клопотань про відкладення розгляду справи 18 липня 2023 року та 11 вересня 2023 року (об 13:48 год.) свідчить про обізнаність представника позивача про дату, час та місце судового засідання
📌Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23
18 липня 2023 року представник АТ КБ «ПриватБанк» адвокат Будьоний В. С. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника в іншому процесу, однак окрім ордеру на надання правової допомоги, який підтверджує повноваження представника, доказів участі представника в іншому процесі матеріали справи не містять. Заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.
В судове засідання, яке було призначено на 11:00 год. 11 вересня 2023 року представник позивача повторно не з`явився. Клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 11:00 год. 11 вересня 2023 року, у зв`язку з черговою відпусткою представника позивача надійшло на адресу суду 11 вересня 2023 року о 13 год 48 хв. Вказане клопотання було підписано юрисконсультом Сінчуком Е. А., який діяв на підставі довіреності. Однак інформації щодо того, який з трьох представників, який вже раніше брав участь у справі, перебуває в черговій відпустці, зазначено не було, так само як і не додано доказів на підтвердження цього.
В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_6 просив залишити позов без розгляду або розглянути справу без участі сторони позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що матеріали справи не містять клопотань представника позивача про розгляд справи за його відсутності, розгляд справи відкладався за клопотанням представника позивача, який належним чином був повідомлений про призначення, дату та час розгляду справи, тому суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, правомірно залишив позов без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у зв`язку із повторною неявкою позивача в судове засідання.
Доводи заявника в касаційній скарзі про те, що судом апеляційної інстанції не було перевірено та досліджено, чи було здійснено судом першої інстанції повідомлення позивача про дату, час і місце судових засідань, призначених на 18 липня 2023 року та 11 вересня 2023 року, відхиляються колегією суддів, оскільки подання представником позивача клопотань про відкладення розгляду справи 18 липня 2023 року та 11 вересня 2023 року (об 13:48 год.) свідчить про обізнаність представника позивача про дату, час та місце судового засідання.
Крім того, колегія суддів враховує, що із вказаним позовом до суду звернувся представник позивача - Безменко М. Є. , відзив на заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, відповідь на відзив та заперечення подав представник позивача - Єрмолов Є. М. , клопотання про відкладення розгляду справи від 18 липня 2023 року подав представник позивача - Будьонний В. С. , клопотання про відкладення розгляду справи від 11 вересня 2023 року подав представник позивача - Сінчук Е. А. , що свідчить як про обізнаність позивача та його представників про розгляд вказаної справи, так і наявність декількох представників, які були уповноважені на здійснення представництва інтересів позивача в судових засіданнях, і викликає сумніви в добросовісності поведінки позивача.
Посилання заявника на те, що самостійне ініціювання судом питання про залишення позову без розгляду за наявності в нього можливості розгляду справи за відсутності позивача є виходом за межі принципу диспозитивності судового процесу, обмеження права на захист та ухиленням суду від виконання його основної функції - правосуддя, є безпідставними, оскільки право суду залишити заяву без розгляду виникає за наявності дворазового належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, двократної, послідовної неявки позивача безпосередньо в судове засідання та відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому представник відповідача також наполягав на залишення позовної заяви без розгляду.
🔗Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/120207316
У матеріалах справи відсутня виготовлена судом першої інстанції в Автоматизованій системі документообігу суду судова повістка про виклик адвоката у судове засідання, що унеможливлювало автоматичне надсилання до Електронного кабінету чи на офіційну електронну адресу такому учаснику судового процесу повідомлення про розгляд справи за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи
📌Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2024 року у справі № 367/7500/20
Встановивши, що позивач ОСОБА_1 та його представник не були належним чином і в установленому порядку повідомлені про судові засідання, призначені на 02 листопада 2023 року та 24 січня 2024 року, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що суд першої інстанції був позбавлений процесуальної можливості залишати позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги про те, що стаття 223 ЦПК України не містить такої підстави для відкладення судового засідання як повідомлення учасників справи про наслідки розгляду судом клопотання про зупинення провадження у справі, не впливають на правильність висновків апеляційного суду, оскільки у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення сторони позивача про день і час судового розгляду справи на 02 листопада 2023 року, а отже, відсутні ознаки повторної неявки позивача у судове засідання.
Аргументи касаційної скарги про те, що представник позивача є адвокатом, а отже, має зареєстрований кабінет у підсистемі «Електронний суд», куди надходили усі відомості і документи у справі, не заслуговують на увагу, оскільки у матеріалах справи відсутня виготовлена судом першої інстанції в Автоматизованій системі документообігу суду судова повістка про виклик адвоката Шевченко Н. В. у судове засідання на 02 листопада 2023 року, що унеможливлювало автоматичне надсилання до Електронного кабінету чи на офіційну електронну адресу такому учаснику судового процесу повідомлення про розгляд справи за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, а, отже, й не дають підстав вважати неправильним застосування апеляційним судом норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення.