
Примусова госпіталізація особи здійснюється лише, якщо її обстеження або лікування можливі виключно в стаціонарних умовах та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2024 року у справі № 554/9039/22
Примусова госпіталізація можлива лише за наявності одночасно таких умов:
·по-перше, лікування можливе лише у стаціонарних умовах лікарні;
·по-друге, встановлення в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Відсутність необхідності щодо лікування особи лише в стаціонарних умовах виключає можливість примусової госпіталізації пацієнта до медичного закладу.
Апеляційний суд не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги, не звернув увагу на те, що примусова госпіталізація можлива лише за наявності одночасно усіх умов. Примусова госпіталізація до психіатричного закладу виключно на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», без урахування заперечень ОСОБА_1 та за відсутності доказів того, що вона вчиняє (вчинила) чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, не відповідає підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції про задоволення заяви.
Джерело: https://tinyurl.com/2dzpyf4x
Недотримання вимог норм матеріального чи процесуального права при вирішенні питання про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку призводить до порушення статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2024 року у справі № 206/408/23
Перед тим, як визначати, чи було достовірно доведено, що особа страждає на психічний розлад, вид і ступені якого можуть бути підставою для примусового тримання цієї особи у психіатричній лікарні, суди повинні встановити, чи було таке тримання законним у розумінні підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, зокрема, чи була дотримана процедура, передбачена чинним законодавством України.
Недотримання вимог норм матеріального чи процесуального права при вирішенні питання про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку призводить до порушення підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Відповідність такого позбавлення особи свободи національному законодавству є недостатньою умовою; воно також має бути необхідним за конкретних обставин, які повинен встановити суд, розглядаючи справу.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав примусової госпіталізації ОСОБА_1 до психіатричної лікарні, оскільки примусова госпіталізація до психіатричного закладу виключно на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» без урахування заперечень ОСОБА_1 та за відсутності доказів того, що він вчиняє (вчинив) чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, є неприпустимою і призводить до порушення підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Джерело: https://tinyurl.com/3z3wvuuh
Відсутність необхідності щодо лікування особи лише в стаціонарних умовах виключає можливість примусової госпіталізації пацієнта до медичного закладу
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 травня 2024 року у справі № 206/3939/23
Особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність (стаття 14 Закону України «Про психіатричну допомогу»).
У справі, що переглядається:
·суди не звернули уваги на те, що примусова госпіталізація можливе лише за наявності одночасно таких умов: по-перше, лікування можливе лише у стаціонарних умовах лікарні; по-друге, встановлення в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність. Відсутність необхідності щодо лікування особи лише в стаціонарних умовах виключає можливість примусової госпіталізації пацієнта до медичного закладу;
·аналіз оскаржених рішень свідчить, що як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції не надали оцінки аргументам та доводам представника ОСОБА_1;
·суди не надали оцінки стану здоров’я ОСОБА_1, який за твердженням матері відмовляється приймати їжу 10 днів, на предмет необхідності лікування особи лише в стаціонарних умовах.
За таких обставин суди зробили передчасний висновок про задоволення заяви.
Джерело: https://tinyurl.com/33ekc4s5
До заяви про продовження примусової амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію подається висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 127/20247/21
Особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність (стаття 14 Закону України «Про психіатричну допомогу»).
Згідно із частинами першою, другою статті 340 ЦПК України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.
До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусової амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження – висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.
Ухвалюючи рішення про задоволення заяви КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка ВОР» про госпіталізацію ОСОБА_1 в примусовому порядку без його згоди, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, оцінивши у сукупності надані заявником докази, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Судами надано належну оцінку поданим доказам, зокрема, висновку огляду комісії лікарів-психіатрів особи, яка потребує госпіталізації в примусовому порядку № 01-2-24/840 від 06 серпня 2021 року, згідно з яким було встановлено, що ОСОБА_1 виявляє ознаки психічного захворювання у вигляді маячного шизофреноподібного розладу органічного походження, про що свідчать дані медичної документації (амбулаторна картка, огляд лікаря приймального відділення, письмова заява сина), а також психотичні розлади у вигляді агресивності, конфліктності, маячних ідей величі, внаслідок чого вчиняє дії, що являють собою безпосередню небезпеку як для себе, так і для оточуючих, його лікування можливе тільки в умовах стаціонару в закладі з надання психіатричної допомоги.
Джерело: https://tinyurl.com/54kv7baj