Відшкодування майнової та моральної шкоди медичним закладом внаслідок протиправної поведінки медичного працівника

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 квітня 2024 року у справі № 584/947/20

У деліктних правовідносинах у сфері надання медичної допомоги протиправна поведінка спрямована на порушення суб’єктивного особистого немайнового права особи, яке має абсолютний характер – права на медичну допомогу. У сфері надання медичної допомоги протиправними необхідно вважати дії медичного працівника, які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров’я, зокрема стандартам у сфері охорони здоров’я та нормативним локальним актам.

У позові про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до вказаного, при визначенні розміру моральної шкоди суд апеляційної інстанції правильно виходив із характеру, тривалості, обсягу та змісту фізичних та душевних страждань потерпілої, яких позивач зазнала у зв’язку з проведеними оперативними втручаннями та довготривалим лікуванням, душевних стражданнях, які пов’язані з моральними переживаннями за своє здоров’я та здоров’я своєї новонародженої дитини, а також в негативних переживаннях у зв’язку із втратою репродуктивного органу та можливості народжувати дітей, оскільки з матеріалів справи відомо, що внаслідок непрофесійних дій працівників відповідача позивач втратила репродуктивний орган та можливість народжувати дітей, а також у зв’язку із ушкодженням здоров’я її новонароджена дитина була з перших днів життя розлучена з матір’ю і проходила лікування у відділенні інтенсивної терапії Сумської обласної дитячої лікарні.

Джерело: https://tinyurl.com/27pduufd

Відшкодування майнової та моральної шкоди родичам померлого через протиправну поведінку медичних працівників

Огляд Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 161/7881/20

Для настання відповідальності за завдання шкоди ушкодженням здоров`я необхідна наявність таких умов: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, наявність вини.

Встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачі зазнали моральних страждань, які виявилися у душевних стражданнях зумовлених смертю їхнього близького родича ОСОБА_4, що сталася при наданні медичної допомоги відповідачем. При цьому працівниками лікарні своєчасно не було проведено інструментальних обстежень – УЗД та/або рентгенографії органів грудної, черевної порожнини з метою виключення/підтвердження наявності у хворого ОСОБА_4 ускладнення перебігу виразкової хвороби як перфорація виразки, що стало причиною несвоєчасного встановлення правильного клінічного діагнозу та несвоєчасного надання адекватної (хірургічне втручання) медичної допомоги.

При визначенні розміру моральної шкоди суд першої інстанції правильно виходив із характеру, тривалості, обсягу та змісту душевних страждань позивачів внаслідок втрати близької людини, неможливістю повного відновлення попереднього стану, врахував принципи розумності, виваженості і справедливості та дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування моральної шкоди у розмірі по 200 000 грн кожному із позивачів.

При цьому наявність чи відсутність доказів перебування ОСОБА_2 на утриманні свого померлого чоловіка та відомостей про їх доходи, не впливають на визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди.

Джерело: https://tinyurl.com/2tjdcefa

Наявність та розмір майнової шкоди, заподіяної внаслідок неналежного виконання лікарем професійних обов’язків, встановлюється на підставі письмових доказів

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 648/2035/17

Встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що постгіпоксична енпефалопатія з втратою функцій головного мозку у ОСОБА_4 виникла внаслідок неналежного надання медичної допомоги лікарем відділення анестезіології та реанімації 14 червня 2016 року і має з ним «… причинно-наслідковий зв’язок…», що підтверджуються висновком судово-медичної експертної комісії ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» № 274/19 від 23 січня 2020 року.

Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт, що відповідач є заподіювачем шкоди. Наявність та розмір майнової шкоди, заподіяної внаслідок неналежного виконання лікарем професійних обов’язків, встановлено на підставі письмових доказів у справі.

Доводи касаційної скарги щодо недоведеності розміру майнової шкоди спростовуються матеріалами справи, зокрема, й оригіналами чеків аптечних пунктів, які відповідають наявним в матеріалах справи копіям призначення лікарів для лікування хворого ОСОБА_4.

При цьому, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що фіскальні чеки з аптечних пунктів не є іменними, проте наявність їх оригіналів у позивача підтверджує фактичну сплату нею коштів за товар, а тому є належним доказом понесення саме нею витрат на лікування ОСОБА_4 у розмірі 302 153,45 грн.

Крім того, матеріали справи містять рахунки відпочинково-оздоровчого комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_3 » на загальну суму 162 547,42 грн, в яких зазначено «гість – ОСОБА_4 », які також були оплачені позивачем, про що свідчить відмітка «сплачено», що відповідачем не спростовано.

Разом з тим, з договору-замовлення №1357 на організацію та проведення поховання від 19 травня 2017 року, договору-замовлення № 000596 від 19  травня 2017 року, квитанцій № 000084 від 19 травня 2017 року, № 001941 від 19 травня 2017 року,  № 001943 від 20 травня 2017 року, № 415 від 22 травня 2017 року, які стосуються послуг з поховання ОСОБА_4, вбачається, що замовником вказаних послуг був його брат (син позивачки) ОСОБА_4.

Таким чином, підстави для відшкодування позивачці витрат на організацію поховання її сина ОСОБА_4 відсутні, у зв’язку з чим доводи касаційної скарги в цій частині є обґрунтовані, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 23 819,50 грн задоволенню не підлягають.

Джерело: https://tinyurl.com/3778d5yb

Комерційні комунальні підприємства за своїми зобов’язаннями відповідають самостійно

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2023 року у справі № 756/10603/17

Встановивши, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди заявлені з приводу несумлінного виконання медичними працівниками КУ «Запорізька міська багатопрофільна дитяча лікарня № 5» (КНП «Міська дитяча лікарня № 5» Запорізької міської ради) своїх обов’язків щодо охорони життя та здоров’я, останнє, в свою чергу, є окремою юридичною особою та може виступати відповідачем у судових установах, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що при зверненні до суду позивачка неправильно визначила суб’єктний склад учасників справи, зокрема, пред’явивши позов до Департаменту охорони здоров’я Запорізької міської ради, не зазначила при цьому якими саме діями, бездіяльністю останнього їй завдано моральну шкоду, та не пред’явила позовні вимоги до належного відповідача – КНП «Міська дитяча лікарня № 5» Запорізької міської ради.

Отже, субсидіарна відповідальність органу місцевого самоврядування за зобов’язаннями комунальних комерційних підприємств не настає, крім випадку, якщо буде доведено, що комунальне комерційне підприємство було доведено до банкрутства саме діями його засновника (учасника) – органу місцевого самоврядування.

Враховуючи наведене, у справі, що переглядається, позовні вимоги, пред’явлені до Департаменту охорони здоров’я Запорізької міської ради, не підлягають задоволенню з огляду на те, що останній не може нести відповідальність за дії лікарні, оскільки у цій справі, в межах предмету та підстав позову не доведено протиправних дій чи бездіяльності Департаменту охорони здоров’я Запорізької міської ради, які б перебували у причинному зв’язку з обставинами, з якими позивачка пов’язує завдання їй моральної шкоди.

КНП «Міська дитяча лікарня № 5» Запорізької міської ради є самостійним суб’єктом правовідносин, проте позовні вимоги до неї позивачкою не заявлено.

Джерело: https://tinyurl.com/3acvr6e9