
Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2023 року у справі № 127/9786/20
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з’ясовувати, чи є така інформація фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
У справі спростовувана інформація є оціночним судженням, оскільки за своїм змістом публікація не містить однозначного твердження щодо стану здоров’я позивача, а є вираженням суб’єктивної думки особи щодо зазначених у ній обставин, публікації написані у формі роздумів та суджень, пов’язані із можливим поширенням на території лікарень м. Вінниці тяжкої інфекційної хвороби, тому викликають громадський інтерес.
Джерело: https://tinyurl.com/4yeb277t
Суди повинні визначати характер інформації та з’ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2023 року у справі № 486/2152/21
При оцінці твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко, як і в цій справі, віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав (рішення ЄСПЛ від 27 лютого 2001 року у справі «Jerusalem v. Austria» № 26958/95, пункт 43).
Аргументи касаційної скарги позивача, що вказані висловлювання суттєво впливають на ділову репутацію Управління освіти міської ради є безпідставними, оскільки вони не містять фактичних даних, а є критичними висловлюваннями стосовно ситуації, яка сталася, та є вираженням погляду відповідача на вказані події.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Джерело: https://tinyurl.com/mrd9vkmd
Порушення презумпції невинуватості може бути підставою для захисту честі та гідності лише в тому разі, коли відповідач стверджує про винуватість особи
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 березня 2023 року у справі № 569/17652/20
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, обґрунтовано вказали про те, що частина висловлювань, які позивач уважає недостовірними, є оціночними судженнями, а деякі фрази, які використані в телепередачі, були опубліковані у повідомленні на офіційному сайті Національної поліції України відділом комунікації поліції Рівненської області, тобто містять під собою фактичне підґрунтя.
Висновки судів попередніх інстанцій про те, що спростовувана інформація є оціночним судженням, сформованим та озвученим журналістом з урахуванням отриманих висловлювань від інших осіб та наявних фактичних даних, та є критичною оцінкою вчинків позивача в силу їх надмірної жорстокості, невідповідності моральним засадам. Зазначені висловлювання були направлені не особисто на адресу позивача, а щодо вчинюваних ним дій.
Суди попередніх інстанцій правильно вважали, що такі відомості не є недостовірною інформацією, що підлягає судовому захисту шляхом її спростування, оскільки її стилістика викладення та застосовані мовні обороти не мають стверджувального характеру з посиланням на конкретні фактичні дані та обставини стосовно особи позивача, а є висловленою думкою журналіста для опису подій, що сталися.
Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги з посиланням на презумпцію невинуватості. Порушення цієї презумпції може бути підставою для захисту честі та гідності лише в тому разі, коли відповідач стверджує про винуватість особи, тобто позивача. Таких обставин суди не встановили, із чим Верховний Суд погоджується
Джерело: https://tinyurl.com/44jnptxr
Критика є оціночною та не потребує доведення, якщо позивач є публічною особою та зазнав критики від свого керівника
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року у справі № 757/62109/18-ц
Позивач не довів належними і допустимими доказами, що поширена відносно нього інформація відповідачем є твердженням останнього про факти, а не його оціночними судженнями, оскільки оспорювана інформація не містить жодних фактів, чи відомостей про порушення позивачем закону та будь-якого посилання на джерела отримання такої інформації, вона є власними судженнями відповідача, оформленими у вигляді промови з використанням мовних засобів, які ґрунтуються на його особистій думці, а не на твердженнях про факти стосовно ОСОБА_1 про вчинення ним корупційних дій та порушення трудової дисципліни.
Доводи касаційної скарги про помилкове визначення судом апеляційної інстанцій статусу позивача як посадової особи, яка обіймала публічну посаду - помічника депутата міської ради, колегія спростовує, оскільки з урахуванням положень Закону України «Про статус депутатів місцевих ради», яким визначено правовий статус депутата місцевої ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, який здійснює покладені на нього цим законом обов’язки особисто або із залученням помічника-консультанта. Вказане, у свою чергу, дає можливість дійти висновку про те, що помічник-консультант депутата міської ради відіграє певну роль у політичному житті громади, яку представляє депутат місцевої ради, тому може бути віднесений до кола осіб, які є публічними діячами.
Відповідно до статей 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації позивач як особа, яка є публічним діячем, зазнав критики з боку депутата, помічником якого він був. Ця критика є оціночною та не потребує доведення.
Джерело: https://tinyurl.com/yc3kh5bu