Дайджест правових позицій Верховного Суду про визнання заповіту недійсним 

Позовна вимога про визнання заповіту нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 466/9242/21

Відповідно до статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 ЦК України, згідно з якою, якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. При цьому, підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

У матеріалах справи наявні належні докази того, що за місяць до посвідчення оспорюваного заповіту особа самостійно читав та підписував документи, доказів того, що після цього стан здоров’я його змінився, і він втратив можливість самостійно писати та проставляти підпис на документах, суду не надано.

З огляду на вказані суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для підписання заповіту замість заповідача іншою особою, що є порушення вимог щодо його форми. У тексті заповіту також відсутня вказівка на те, що нотаріусом було зачитано вголос текст заповіту відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, що свідчить про порушення нотаріусом вимог вказаного Порядку.

Звертаючись до суду позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.

Джерело: https://tinyurl.com/2v6hh3sb

Заявивши вимогу про встановлення нікчемності заповіту без застосування наслідків недійсності правочину, позивач обрала неналежний спосіб захисту

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2023 року у справі № 472/566/19

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що оскаржений заповіт є нікчемним в силу частини першої статті 1257 ЦК України, як такий, що складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Скасовуючи рішення місцевого суду в частині визнання заповіту нікчемним, суд вважав, що заповіт не відповідає вимогам закону щодо його форми, а саме – не підписаний власноруч заповідачем, а тому є нікчемним.

Проте зазначив, що задоволення позову про встановлення нікчемності заповіту не призведе до відновлення порушеного права останньої, оскільки заявивши вимогу про встановлення нікчемності заповіту без застосування наслідків недійсності правочину, позивач обрала неналежний спосіб захисту, а тому в задоволенні позовних вимог про встановлення нікчемності правочину (заповіту) слід було б відмовити з цих підстав, зазначивши в мотивувальній частині судового рішення із застосуванням відповідних положень норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Джерело: https://tinyurl.com/f9y87fbw

Хворобливий стан заповідача, який перешкоджав з’явитись до нотаріуса для укладення заповіту, не слугує підставою для визнання заповіту недійсним

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 646/8766/18

Як вбачається зі змісту заповіту, його складено у письмовій формі на нотаріальному бланку, із зазначенням часу, місця його складення та засвідчено гербовою печаткою. Доводи касаційної скарги про те, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало її волі, не підтверджені відповідними доказами, зокрема і висновком судової медичної експертизи, про призначення якої позивач не заявляла клопотання, не ґрунтуються на матеріалах справи та судами їм надано належну оцінку. Як вбачається з тексту заповіту його складено за місцем проживання заповідача у зв'язку із загальною слабкістю її організму.

Хворобливий стан заповідача, який перешкоджав їй з’явитись до нотаріуса для укладення заповіту, сторонами визнається і підтверджується свідками.

Отже, оскаржуваний заповіт за формою, порядку його посвідчення, відображенню дійсного волевиявлення заповідача на розпорядження своїм майном відповідає вимогам закону, а на підтвердження підстав його недійсності позивач належних та допустимих доказів не надала. За таких обставин суди правильно застосували норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову про визнання заповіту недійсним.

Джерело: https://tinyurl.com/rptppjsy

Абсолютна неспроможність особи в момент складання заповіту розуміти значення своїх дій та керувати ними може слугувати підставою для визнання правочину недійсним

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 квітня 2022 року у справі № 319/547/20

Підставою для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою статті 225 ЦК України, має бути встановлена судом неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Встановлення неспроможності особи в момент вчинення заповіту розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними такого стану на момент вчинення заповіту відбувається з урахуванням як висновку посмертної судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи про те, що в момент вчинення заповіту особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.

Для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою статті 225 ЦК України, може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про недійсність правочину не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях.

Джерело: https://tinyurl.com/4bcctytj.