Постанова КАС ВС від 25 травня 2022 року у справі № 819/1349/17 щодо права на виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта

Будівництво одного об’єкта (однієї будівлі), який є зблокованим житловим будинком, за умови неперебільшення площі такого будинку більше ніж на 300 кв. м дозволяє виконувати будівельні роботи на підставі будівельного паспорта. 

У разі, якщо загальна площа об’єкта є більшою ніж 300 кв. м і такий об’єкт належить до об’єктів I – III категорій складності, то виконання будівельних робіт стосовно такого об’єкта не може здійснюватися згідно з будівельним паспортом та повідомленням про початок виконання будівельних робіт.

Джерело: http://tinyurl.com/2p92ury6

Постанова КАС ВС від 13 липня 2022 року у справі № 821/377/18 щодо можливості будівництва багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови

Обраний власником/користувачем вид використання земельної ділянки не має виходити за межі певної категорії та має бути обраний з урахуванням містобудівної документації. Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше), належать до землі житлової забудови й до категорії земель житлової і громадської забудови. Отже, використання земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку, а не для розміщення адміністративно-господарських будівель не виходить за межі категорії «землі житлової та громадської забудови».

Джерело: http://tinyurl.com/2ypf2a2e 

Постанова КАС ВС від 05 вересня 2022 року у справі № 161/15661/16-а щодо притягнення до відповідальності проєктувальника будівництва

Об’єктом перевірки органу державного архітектурно-будівельного контролю є будівельний об’єкт, на якому проводиться перевірка (будівля, споруда тощо), проте предметом контролю з боку держави є дотримання вимог законодавства суб’єктом господарювання, виявлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності (частина перша статті 41, стаття 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). Отже, в аспекті відповідальності суб’єкта за недотримання вимог закону слід розглядати правовідносини між контролюючим органом і відповідним суб’єктом містобудування (замовником, проєктувальником, підрядником та експертною організацією). Таким чином, акт, складений стосовно замовника будівництва, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на підрядника.

Джерело: http://tinyurl.com/2n2yvdsm

Постанова Верховного Суду від 31 січня 2023 року у справі № 640/8728/21 щодо будівельних робіт у межах історичного ареалу міста Києва 

Межі історичного ареалу міста Києва, які визначені в Генеральному плані міста Києва та у складі якого виконано історико-містобудівний план, повинні враховуватися суб’єктами господарювання під час здійснення містобудівної діяльності, отже, проведення будівельних робіт може відбуватися за наявності дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, у тому числі й у випадку незатвердження науково-проектної документації з визначенням меж історичного ареалу відповідно до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Джерело: http://tinyurl.com/ww9fntr3

Першоджерело: «Дайджест правових позицій Верховного Суду з питань будівельного права за 2022 рік – перше півріччя 2023 року» від КОМІТЕТУ НААУ З ПИТАНЬ БУДІВЕЛЬНОГО ПРАВА: https://is.gd/aLbMPO