Про відмову у задоволенні позовних вимог за недоведеністю споріднення між позивачем та його спадкодавицею
📌Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2025 року у справі № 539/8/24
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи підстави позову й вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, перевіривши доводи сторін спору та подані ними докази, дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки позивач не довів належними, допустимим і достовірними доказами своїх родинних зв`язків із спадкодавицею, а саме того, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його троюрідною тіткою по лінії батька.
Суди правильно виходили з того, що наявні у матеріалах справи докази, а саме: витяги з Державного реєстру актів цивільного стану про народження, про реєстрацію шлюбу та копії свідоцтв про народження спадкодавця ОСОБА_4 , а також позивача ОСОБА_1 , його батька ОСОБА_3 та баби ОСОБА_22 , наявність родинних зв`язків між позивачем та спадкодавицею не доводять.
Позивачем не надано достовірних доказів про те, що його прабаба ОСОБА_15 та ОСОБА_12 (баба його троюрідної тітки ОСОБА_4 ) мають походження від одних батьків, відповідно наступне споріднення позивача та спадкодавиці встановити не можливо. Також позивачем не надано доказів послідовного ступеня споріднення по лінії його батька від його прабаби, а також послідовного ступеня споріднення від баби до його троюрідної тітки.
З урахуванням зазначеного, слід погодитися з судами попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог за недоведеністю споріднення між позивачем та його спадкодавицею.
🔗Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/124833735
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження
📌Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 545/844/23
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про те, що факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки в цьому випадку існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки вони не відповідають нормам права, які підлягають застосуванню.
Так, суди не встановили і у судових рішеннях не зазначили, хто є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 у порядку, передбаченому спадковим правом (ЦК України), який би оспорював факт родинних відносин та право ОСОБА_1 на прийняття спадщини. Тобто суди не встановили коло спадкоємців, а також між ким існує спір, адже існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.
Необхідність встановлення факту родинних відносин для отримання спадщини саме по собі не свідчить про наявність спору. Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про прийняття спадщини пов`язана суто з неможливістю встановлення факту родинних відносин між заявником та спадкодавцем з відповідних державних реєстрів.
Отже, висновок судів про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, є передчасним і нічим не підтверджений. Без відкриття провадження у справі неможливо встановити фактичні обставини щодо наявності спору про право.
З огляду на викладене наявні правові підстави для задоволення касаційної скарги і скасування оскаржених судових рішень суду першої та апеляційної інстанції з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.
🔗Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/116919861
Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування
📌Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2025 року у справі № 205/4972/23
Згідно положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Разом з тим, апеляційний суд, переглядаючи справу, не встановив фактичних обставин, що входять до предмета доказування за заявою про встановлення факту родинних відносин, не надав оцінку наявним в матеріалах справи доказам, не перевірив достатність доказів на підтвердження походження заявника від ОСОБА_2 , факту визнання ОСОБА_2 за життя батьком ОСОБА_1, спільного проживання й ведення спільного господарства померлим та матір`ю дитини, спільне виховання або утримання ними дочки.
Доказом родинних відносин є зокрема повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження. Однак, за наявності такого в матеріалах справи, апеляційний суд не з`ясував зазначення у ньому відомостей про батька заявника.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Отже, колегія суддів уважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
🔗Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/124521148
У справі відсутній спір про право, оскільки йдеться лише про факт родинних відносин між двома братами, а не про набуття заявником громадянства України чи прийняття до громадянства України
📌Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 липня 2024 року у справі № 522/13124/21
Ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що громадянин України ОСОБА_2 , є повнорідним братом заявника, суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку обставинам справи та поданим доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявник довів обставини, на які посилався.
Заявник та ОСОБА_2 зареєстровані за однією і тією ж адресою, родинний зв`язок між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвами про народження, довідкою посольства Ісламської Республіки Афганістан в Україні від 25 грудня 2014 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є повнорідними братами.
Надавши оцінку вказаним обставинам, а також врахувавши, що заявник не має іншого шляху для того, щоб підтвердити на території України факт родинних зв`язків з ОСОБА_2 , суди дійшли правильного висновку про необхідність задоволення заяви.
Вирішуючи заявлені вимоги, суди врахували мету звернення заявника до суду із заявою - встановлення юридичного факту родинних відносин з братом ОСОБА_2 для подальшого вирішення питання про набуття громадянства України чи прийняття до громадянства України.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд наголосив на відсутності спору про право, оскільки у цій справі випадку йдеться лише про факт родинних відносин між двома братами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а не про набуття заявником громадянства України чи прийняття до громадянства України.