Вивчення англійської мови розпочалося зі звичайного загальносуспільного гасла «Потрібно вивчати англійську мову!».

Вивчала в школі, вивчала в університеті, додатково вступила на факультет лінгвістики, отримала диплом.

Перший досвід роботи не потребував знань англійської мови. Але з часом в пошуках нової роботи з кращими умовами праці, виявилось, що робота в міжнародних компаніях має значні переваги: заробітна плата майже вдвічі перевищує пропозиції національних компаній, медичне страхування, харчування, надання службового автомобіля тощо. Робота в міжнародних компаніях була комфортною: належне технічне забезпечення, краще програмне забезпечення, соціальний пакет навіть дивував (приємно), якщо відрядження, то вибір транспорту за мною, в Ужгород? поїздом 24 години, та ні, літаком – 2 години.

Та життя бентежне )))

Останні десять років я працювала виключно з національним законодавством та національними роботодавцями/клієнтами, а тому потреби в англійській мові не відчувала взагалі, тим паче в юридичній англійській мові.

Разом з тим, Верховний Суд досить широко почав посилатися у своїх постановах на певні доктрини та принципи, які не характерні для національного законодавства, проте є основоположними в інших системах права. І особисто в мене виникло питання: а чи дійсно певна доктрина має таке значення, трактування, навантаження, як зазначається у постановах ВС. І єдиним шляхом для їх розуміння є звернення до першоджерела та дослідження такого явища в тій системі права, де відповідна доктрина історично виникла та застосовується як джерело права. Задля такого вивчення я зіткнулась з першою проблемою, а де ж знайти таке першоджерело і знайти швидко, бо це ж не основна діяльність, це лише так, підвищити рівень знань; і другою проблемою – рівень володіння саме юридичною англійською – недостатній для розуміння юридичних тонкощів.

Основна сфера моєї діяльності – це сільське господарство. Через воєнні дії реалізація с/г продукції стала вкрай важкою і багато національних компаній реалізують продукцію за кордон, укладаючи прямі контракти. Тобто, ціла галузь економіки, робота в якій раніше не потребувала знань англійської мови від слова взагалі, наразі все частіше має запит саме на англомовного правника. І такий запит іде не лише щодо укладання, зміни, виконання контрактів ЗЕД, виникають порушення умов контрактів, що потребує судового захисту, національні виробники несуть прямі збитки, а також несуть відповідальність за неповернення валютної виручки, що нерідко трапляється через недобросовісні дії іноземних партнерів. Питання застосовного права та юрисдикції спорів часто нівелюється на стадії укладання контрактів, і національні компанії, особливо при відсутності досвіду у ЗЕД, не зважають на такі питання. І дуже хотілося б відразу усім радити вказуйте матеріальне та процесуальне право України і юрисдикцію за місцем знаходженням продавця/постачальника, але …. не все так однозначно у нашому процесуальному законодавстві.

Плани на майбутнє…Я вірю у перемогу України, я вірю у відбудову України, у розвиток економіки, який можливий завдяки інвестиціям. І запит на правників, які володіють принаймні англійською мовою зросте.

І от за двадцять років роботи і здавалося б відсутності прямої потреби у володінні англійською мовою, я повертаюся в початковий етап, знову до гасла «Потрібно вивчати англійську мову!», от тільки тепер з ремаркою «юридичну англійську мову».

Леся Марценюк, адвокат, член Центру правничої лінгвістики ВША НААУ