Цифровий слід дитини та його правове становище
Що таке цифровий слід дитини, та чому це важливо?
У загальному розумінні цифровий слід дитини – це дані, які залишаються щоразу, коли Ви чи Ваші діти користуєтеся цифровими послугами (наприклад, соціальними мережами або Інтернет), або коли хтось публікує інформацію про Ваших дітей у цифровому просторі (наприклад, у форумі чи коментарях). Незалежно від того, чи Ваша дитина виходить в Інтернет за допомогою мобільного телефону, планшета чи ноутбука, кожного разу, коли здійснюється вхід в мережу або користування цифровими послугами, інформаційний слід залишається за нею.
Цифрові сліди дитини створюються двома способами: пасивно та активно.
Пасивний слід створюється, коли дані збираються, зазвичай без відома особи. Поширеними прикладами є пошукові системи, які зберігають історію пошуку кожного разу, коли Ваша дитина входить в систему, і веб-сервери, які реєструють IP-адресу відповідного комп’ютера, коли дитина відвідує веб-сайти (Cookies) або заходить в соціальні мережі тощо.
Активний цифровий слід створюється, коли Ви або Ваша дитина добровільно ділитеся інформацією онлайн. Щоразу, коли Ви або Ваша дитина надсилаєте електронний лист, публікуєте блог, підписуєтеся на розсилку або публікуєте щось у соціальних мережах, Ви робите активний внесок до цифрового сліду Вашої дитини. Крім того, активний цифровий слід створюється від активної участі у цифровому житті сторонніх осіб, які надають дані про Вашу дитину у цифровий простір.
Як виглядає цифровий слід дитини? Він може включати будь-яку інформацію про Вас та Вашу дитину, місця її перебування, навчання, Вашого відпочинку, дому, матеріального становища, особистих вподобань або, навіть, сексуальної орієнтації.
Щойно ми чимось поділилися в Інтернеті, воно залишається там назавжди – і те, що відбувається з цією інформацією, не завжди може бути під вашим контролем. Канали соціальних мереж, веб-сайти та додатки – це лише деякі приклади онлайн-сервісів, які регулярно змінюють свою політику конфіденційності та налаштування безпеки, що ускладнює відстеження того, що доступно для публічного споживання, а що ні.
Це означає, що особисті повідомлення, інформація та дані, які ми розміщуємо в Інтернеті, можуть бути переглянуті набагато більшою кількістю людей, ніж ми планували.
Які основні ризики неконтрольованого залишення цифрових слідів дитини?
1. використання даних дитини сторонніми особами;
2. використання даних інших членів родини, які залишила дитина, сторонніми особами;
3. цифрові сліди дитини можуть слугувати приводом для булінгу;
4. ризик одержання дитиною інформації сексуального характеру (після залишення цифрового сліду);
5. ризик фізичного переслідування або впливу на дитину.
Тим не менш, наявність цифрового сліду у сучасному світі – це нормально, його дуже важко уникнути. З огляду на те, що цифровий слід дитини може бути загальнодоступним, рекомендується точно знати, як він виглядає і як ним активно керувати.
Як зменшити цифрові сліди дитини?
Зменшити цифровий слід дитини можна. Це допоможуть зробити як Ваші дії, спрямовані на безпеку в інтернеті, так і правильне навчання дитини цифровій грамотності. Подальші поради є корисними як для батьків, так і для дітей.
1. Перевірте, що інтернет уже знає про Вас та Вашу дитину. Введіть ПІБ або псевдонім у пошукову систему — так Ви зрозумієте, що насамперед бачать люди, які намагаються дізнаватися про Вашу дитину (Вас) у мережі.
2. Зменште кількість джерел інформації про Вашу дитину. Видаляйте всі неактуальні повідомлення, пости, аккаунти, які містять або можуть містити інформацію про Вашу дитину.
3. Перевірте конфіденційність пристроїв. Більшість соцмереж дозволяє регулювати приватність сторінки: повністю приховати її з інтернету, зробити доступною тільки друзям або публікувати окремі пости для певних людей.
4. Використовуйте браузер, який піклується про конфіденційність, а саме той, що відхиляє сторонні файли Сookie. Наприклад, Safari та Firefox роблять це за умовчанням.
5. Не публікуйте в соцмережах та месенджерах надто багато інформації. Особливо це стосується даних, які варто розголошувати з обережністю, наприклад про поїздки або тривалу відсутність будинку. Краще не відкривати номер телефону або адресу електронної пошти для всіх.
6. Уважно ставтеся до форм та заявок, які заповнюєте в інтернеті. Великою кількістю інформації ми ділимося абсолютно добровільно і так робимо цифровий портрет Вас та Вашої дитини багатшим та детальнішим. Якісь дані, наприклад, які стосуються фінансів, взагалі не варто повідомляти. Тому, перш ніж заповнити форму або анкету, подумайте, чи так це потрібно.
7. Не авторизуйтесь на сайтах через соцмережі. Така функція є практично на будь-якому порталі. Це дуже зручно, але разом з тим ви передаєте сайту більше інформації про себе та своє оточення.
8. Не заходьте на незахищені веб-сайти. Якщо адреса сторінки починається з http://, а не з https://, вона не має сертифіката безпеки. Під час відвідування не залишайте там конфіденційну інформацію.
9. Вчасно оновлюйте пристрої та програми. Шахраї можуть використовувати вразливості у старих версіях, щоб отримати доступ до ваших даних. Краще не зволікати з оновленнями, якщо вони вийшли.
10. З обережністю користуйтеся публічним WiFi.
11. Активуйте функцію «батьківського контролю» на всіх пристроях, що підтримують Інтернет та якими користується дитина. Налаштуйте обліковий запис для своєї дитини на основному пристрої, яким вона користується, та переконайтеся, що інші облікові записи захищені паролем, щоб не було випадкового доступу до них.
12. Встановлюйте правила. Обговоріть, які додатки та сайти може використовувати дитина та скільки часу витрачати на це.
13. Перевірте вікові обмеження. Вікові рейтинги, що додаються до ігор, додатків, фільмів та соціальних мереж, є гарною підказкою щодо того, чи підходять вони вашій дитині.
14. Проводьте вільні та відверті обговорення. Заохочуйте дитину поговорити з вами про те, як вона користується Інтернетом, як проводить свій час онлайн, її дії в Інтернеті, сайти, які вона відвідує, та з ким вона спілкується. Дізнайтеся про хобі або інші інтереси, пов’язані з мережею. Запевніть, що до вас можна звернутися, якщо трапиться щось непередбачуване.
Усі ці, та інші корисні поради Ви можете знайти у наступних джерелах:
- Що таке цифровий слід і чи можна його приховати? [4];
- Як зробити цифровий світ дружнім до дітей (UNICEF) [3];
- Захист дітей у цифровому середовищі: рекомендації для батьків та освітян [11];
- Мій цифровий слід: путівник (англ.) [1];
- Поради як залишатися з безпекою онлайн (англ.) [6].
Як регулюється питання цифрового сліду дитини у законодавстві?
Нещодавно Французькою Національною Асамблеєю прийнято поправки до законодавства про приватність щодо можливості судової заборони для батьків на розповсюдження фото дітей у цифровому просторі [6].
Парламент США розглядає низку законопроектів щодо онлайн-безпеки дітей [8] та захисту дітей у соціальних мережах [9], маючи вже наявний Закон щодо захисту персональної інформації дітей у мережі інтернет (1998 року) [7].
А поки іноземне законодавство зазнає постійних змін для ефективного захисту прав дітей на персональну інформацію та перебування у цифровому просторі, українське законодавство та судова практика залишаються осторонь.
На сьогоднішній день, на превеликий жаль, законодавчо не урегульовані питання щодо прав та обов’язків як дітей, так і їх батьків стосовно персональної інформації дитини, її цифрового сліду чи умов його створення та знищення (див. напр. [12]).
Загально прийнято вважати, що є три основні нормативно-правові акти, які регулюють питання персональної інформації дитини:
1. Цивільний кодекс України;
2. Закон України «Про інформацію»;
3. Закон України «Про захист персональних даних».
І якщо перші два нормативно-правові акти дають узагальнююче бачення законодавця на особисті немайнові права та право фізичної особи на інформацію стосовно себе, невиправдано ототожнюючи її з персональними даними, то третій – створює певні передумови для захисту саме частини персональної інформації дитини – її персональних даних, тим не менш, не надаючи фактично цьому юридичної сили.
Єдиним, дійсно дієвим та законодавчо підкріпленим способом захисту персональної інформації дитини залишається захист її честі, гідності та ділової репутації.
Окрім вказаного, умовно «традиційного» способу захисту персональної інформації дитини, також практично дієвим є право на забуття (право на знищення цифрового сліду та друкованої персональної інформації), особливості якого ми розкриємо нижче.
Коротко про право на забуття щодо інформації про дитину
Право на забуття щодо інформації про дитину – це правова конструкція, яка має надати можливість закрити доступ до певної інформації про дитину або видалити персональну інформацію дитини, включаючи її персональні дані [13].
Дослідниками права на забуття прийнято вважати, що «локомотивом» для подальшої правової регламентації цього права стало рішення Суду справедливості Європейського Союзу в справі Google Spain SL, Google Inc. v Agenda Espanola de Proteccionde Datos, Mario Costeja Gonzalez 2014 p. У своєму рішенні Суд зобов’язав компанію Google видалити інформацію про громадянина Іспанії Маріо Костеха Гонсалеса щодо примусового продажу нерухомості, що мало місце у зв’язку з наявною в нього заборгованістю із соціального забезпечення десять років тому. Суд також дійшов висновку, що право на забуття може надаватися фізичній особі лише тоді, коли відсутня зацікавленість Інтернет-спільноти в інформації про ту чи іншу особу, й тоді, коли особа не відіграє особливо значимої суспільної ролі [14].
Регламентом 2016/679 Європейського парламенту та Ради ЄС про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних (Загальний регламент про захист даних, GDPR) передбачено право суб’єкта персональних даних на виправлення та стирання («право бути забутим») своїх персональних даних їх контролером. У сенсі стирання персональні дані можуть бути видалені контролером на вимогу суб’єкта, якщо: в них немає потреби з точки зору цілей, для яких їх збирали чи опрацьовували; відкликана згода на їх опрацювання або заперечується проти опрацювання; вони опрацьовувались незаконно та ін [15].
Так само і Законом України «Про захист персональних даних» передбачена можливість фізичної особи не тільки відмовитись від обробки персональних даних, а й вимагати їх знищення (п. 6 ст. 8). Це надає змогу батькам та іншим законним представникам дитини певною мірою контролювати обіг персональних даних дитини.
Отже, право на забуття персональної інформації дитини є додатковим способом захисту її цифрових слідів.
Список використаних джерел.
1. My Digital Footprint: A guide to digital footprint discovery and management (National Protective Security Authority UK) / URL: http://surl.li/kechd
2. Understanding Digital Footprints: Steps to Protect Personal Information (The Bureau of Justice Assistance (BJA) USA) / URL: http://surl.li/kechh
3. Як зробити цифровий світ дружнім до дітей (UNICEF) / URL: http://surl.li/apasu
4. Що таке цифровий слід і чи можна його приховати? (Smartik) / URL: http://surl.li/jefqx
5. Livingston Sonia, Haddon Leslie, Görzig Anke and Ólafsson Kjartan (2011) Risks and safety on the internet: the perspective of European children: full findings and policy implications from the EU Kids Online survey of 9-16 year olds and their parents in 25 countries. EU Kids Online, The London School of Economics and Political Science, London, UK. / URL: http://surl.li/kechn
6. Cyber Aware: Advice on how to stay secure online from the UK's National Cyber Security Centre/ URL: http://surl.li/kechs
7. French parents could be BANNED from sharing photos of their children on social media under new privacy laws. Alexander Butler. Daily Mail, 20.03.2023 / URL: http://surl.li/kechz
8. Children’s Online Privacy Protection of Act 1998 / URL: http://surl.li/kecie
9. S.1409 - Kids Online Safety Act / URL: http://surl.li/kecim
10. S.1291 - Protecting Kids on Social Media Act / URL: http://surl.li/keciq
11. Захист дітей у цифровому середовищі: рекомендації для батьків та освітян. Міжнародний союз електрозв’язку (переклад українською ГО «МІНЗМІН») / URL: http://surl.li/pgbt
12. Братасюк О.Б., Ментух Н.Ф. Поняття та класифікація цифрових прав в Україні. Юридичний науковий електронний журнал №10/2021 / URL: http://surl.li/keciw
13. Право на забуття: зб. ст. / за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. - Харків : Видавництво «ЕКУС», 2021.- 172 с.
14. Google Spain SL and Google Inc. v. Agenda Espanola de Protection de Datos (AEPD) and Mario Costeja Gonzalez. Case C131/12, 13.05.2014. URL: http://surl.li/kecjc
15. Загальний регламент про захист даних (GDPR) / URL: http://surl.li/kecjg
Матеріал підготував Сергій Телешев, адвокат, член команди Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ