На період війни Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» змінив чимало алгоритмів трудового законодавства. Ключова умова – у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Тобто вищевказаний Закон не скасовує норми законодавства про працю щодо надання працівникам допомоги на оздоровлення. Тож працівники мають право на неї, як і в мирний час.
Матеріальна допомога на оздоровлення є соціальною грошовою виплатою працівникам, які йдуть у щорічну відпустку. Єдиного нормативного акту на даний час в сфері охорони здоров’я, який би регулював порядок її нарахування, немає.
Але зверніть увагу, право отримати матеріальну допомогу на оздоровлення мають не всі працівники закладів охорони здоров’я.
Для не бюджетних організацій та підприємств законодавством надання матеріальної допомоги на оздоровлення не передбачено, але відповідні питання можуть бути визначені в колективному договорі.
Якщо в колективному договорі передбачені виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, то головною умовою гарантованої виплати допомоги на оздоровлення є факт надання працівникові щорічної відпустки (або її частини). Розмір матеріальної допомоги на оздоровлення в цьому випадку, також встановлений умовами колективного договору закладу охорони здоров’я.
Рішення про надання щорічної відпустки і про надання матеріальної допомоги оформлюють наказами роботодавця.
Також звертаємо Вашу увагу, що на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця, про що всі працівники закладу охорони здоров’я повинні бути обов’язково проінформовані.
Умови оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери визначає постанова КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».
Уряд надав право керівникам бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, надавати працівникам матеріальну допомогу, в т. ч. на оздоровлення, в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік.
Водночас для тих працівників бюджетної сфери закладів охорони здоров’я, яким допомогу на оздоровлення виплачують за рішенням керівника та лише за наявності економії фонду оплати праці, її можуть надати у будь-який період за заявою працівника. Матеріальна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі не більше одного посадового окладу раз на рік у разі оформлення основної щорічної відпустки.
Якщо працівник оформляє лише частину щорічної відпустки, матеріальна допомога на оздоровлення надається один раз до будь-якої частини на розсуд працівника і виплачується повністю.
Пам’ятайте, що одна безперервна частина відпустки не може тривати менше 14 днів.
Матеріальна допомога на оздоровлення за умови неповного робочого часу виплачується пропорційно відпрацьованому часу.
Потрібно відрізняти систематичну матеріальну допомогу на оздоровлення до щорічної відпустки від матеріальної допомоги разового характеру, яку установи надають окремим працівникам у зв’язку з сімейними обставинами, на лікування, оздоровлення дітей чи поховання.
Нормативно-правові джерела:
1. Кодекс Законів про працю України;
2. Закон України «Про відпустки»;
3. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX;
4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298
Відповідь на питання Вікторія Шевченко, адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ