Пропонуємо ознайомитися з оглядом судової практики судді КЦС ВС Василя Крата на тему: «Чи може бути іноземець суб’єктом права на обов’язкову частку?».

До аналізу запропонована Постанова КЦС від 09.05.2024 в справі № 761/22711/19 (https://tinyurl.com/3prjsn4c).

Ключовим питанням, на яке повинен надати відповідь касаційний суд є те, чи може бути іноземець суб’єктом права на обов’язкову частку.

Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (частина перша статті 26 Конституції України).

Гарантована Конституцією України рівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає потребу забезпечення їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод (абзац п’ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012).

Іноземці та особи без громадянства мають цивільну правоздатність в Україні нарівні з громадянами України, крім випадків, передбачених законом або міжнародними договорами України (частина друга статті 17 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Спадкування в Україні регулюється основним регулятором приватних відносин, яким є ЦК України. Втім за умови наявності в таких відносинах іноземного елемента застосовується норми Закону України «Про міжнародне приватне право» (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2023 року в справі № 398/1796/20 (провадження № 61-432сво22)).

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі – особи).

Обміркувавши викладене з урахуванням принципу розумності, касаційний суд зауважує, що:

·цивільні права та обов’язки можуть мати не лише громадяни України, а, зокрема, й іноземці. Про це свідчить використання законодавцем такого юридичного поняття як «фізична особа». Такий підхід законодавця при формулюванні положень основного акту цивільного законодавства, підтверджує той факт, що відсутність у фізичної особи громадянства України зовсім не змінює обсяг можливих суб’єктивних цивільних прав та обов’язків;

·у ЦК України відсутні норми, які б вказували на обмеження, заборони чи інші особливості участі в приватних відносинах тієї фізичної особи, яка є іноземцем;

·ЦК України, як основний регулятор спадкових відносин, не містить жодних обмежень чи заборон, щоб суб’єктом права на обов’язкову частку був іноземець;

·на рівні приватно-правових норм відсутні положення про те, що непрацездатність іноземця для набуття ним права на обов’язкову частку має підтверджуватися інвалідність (непрацездатність) за вимогами законодавства України. При з’ясуванні чи відноситься певний суб’єкт до кола осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині слід враховувати, що непрацездатність особи має підтверджуватися відповідними документами (зокрема, виданими в країні, громадянином якої він є).

Першоджерело: https://t.me/glossema/1800