Постанова ОП КЦС ВС від 22.04.2024 у справі № 511/1915/20 (https://tinyurl.com/2s7kd7ue)

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

Юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (абзац 1 частини першої статті 92 ЦК України).

Дієздатністю юридичної особи, як і особи фізичної, є її здатність набувати для себе цивільні права та здійснювати їх, а також набувати та виконувати цивільні обов’язки. Однак якщо для фізичної особи це є природними діями, які вона виконує власне сама, то юридична особа в силу того, що вона є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, набуває прав і обов’язків через, зокрема свої органи управління. Ключовим для дієздатності юридичної особи є діяльність її виконавчого органу. Цей орган може бути одноособовим і колегіальним (наприклад, директор або правління). Директор юридичної особи у разі вчинення правочину юридичною особою виступає в такому разі не як фізична особа, а як орган юридичної особи, тобто є її частиною. Тобто виступ в обороті від імені юридичної особи здійснюється, як правило, її виконавчим органом. При цьому виконавчий орган (наприклад, керівник колегіального виконавчого органу) діє не від свого імені, а від імені юридичної особи [див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року в справі № 554/7761/20 (провадження № 61-16724св21), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 504/4099/16-ц (провадження № 61-11424сво23)].

Однією з підстав закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

У справі, що переглядається, після відкриття судом першої інстанції провадження у справі ОСОБА_1 подала до суду уточнену позовну заяву, якою фактично замінила відповідача: з голови правління СТ «Мрія-3» ОСОБА_3 на СТ «Мрія-3», залишивши при цьому незмінними підстави заявленого позову.

ОСОБА_1 не подавала клопотань про заміну неналежного відповідача. Водночас, суд першої інстанції продовжив розгляд справи до обох відповідачів та відмовив у позові як до голови правління товариства, так і самого товариства.

Розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на неможливість посадової особи брати участь у розгляді цивільної справи як відповідача. За таких обставин провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до голови правління СТ «Мрія-3» ОСОБА_3, підлягає закриттю.

Такий же висновок Верховний Суд зробив у постановах від 29 березня 2023 року у справі № 592/5841/22 (провадження № 61-2616св23), від 26 квітня 2023 року у справі № 454/4356/21 (провадження № 61-3724св23) та від 06 березня 2024 року у справі № 463/6835/22 (провадження № 61-16706св23).

Першоджерело: https://t.me/glossema/1812