Постанова КЦС ВС від 20.06.2024 у справі № 381/2289/22 (https://tinyurl.com/yjcze8vn)

17. Позивач просив визнати удаваними два договори дарування земельних ділянок відповідачці, оскільки вони мали оплатний характер, а під час їхнього укладення сторони приховали фактичні відносини купівлі-продажу (міни). Суди попередніх інстанцій погодилися з позивачем. Звернули увагу на те, що сторони тих договорів не є родичами, а тому фактично відсутній зрозумілий мотив укладення саме договорів дарування земельних ділянок (непрямий доказ удаваності цих правочинів).

18. Відповідачка з судовими рішеннями не погодилася. У касаційній скарзі стверджувала, зокрема, про те, що суди першої й апеляційної інстанцій не врахували висновку, викладеного у постановах Верховного Суду, про необхідність виявлення спрямованості волі сторін удаваного правочину на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж у ньому врегульовані, тобто відсутності у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин, а також наявності у них інших прав й обов’язків, ніж передбачені удаваним правочином.

19. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, беручи до уваги висновки щодо застосування норм права, зокрема сформульовані після подання касаційної скарги, зауважує, що за вимогами про визнання договору дарування 1 і договору дарування 2 удаваними позивач визначив неналежний склад відповідачів, а саме відніс до них лише відповідачку як обдаровувану та не зазначив у складі відповідачів дарувальників. Вказане є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

26. Отже, суди попередніх інстанцій встановили, що сторонами договору дарування 1 і договору дарування 2 є відповідачка як обдаровувана та дарувальники – ОСОБА_6 (за договором дарування 1) і ОСОБА_5 (за договором дарування 2). Однак ні ОСОБА_6, правонаступниками якого є ОСОБА_3 і ОСОБА_4, ні ОСОБА_5 не є співвідповідачами разом із відповідачкою. Позивач не заявляв клопотання про залучення таких осіб до участі у справі як співвідповідачів. Тому апеляційний суд помилково відхилив доводи відповідачки в апеляційній скарзі (т. 2, а. с. 146-153) щодо необхідності залучення до участі у справі належних співвідповідачів.

27. Якщо договір вчинений за множинності осіб на одній з його сторін або на обох сторонах, то у справі про визнання договору удаваним відповідачами мають бути всі учасники правочину (у випадку з договором дарування – як обдаровувані, так і дарувальники), а не тільки ті, які діяли на стороні набувача майна. Якщо вимога про визнання договору удаваним заявлена до неналежного складу відповідачів, це є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову (див. близький за змістом підхід, викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року у справі № 369/7073/18 та від 25 січня 2023 року у справі № 645/935/20, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 521/17203/20, від 8 квітня 2024 року у справі № 638/4869/19).

28. З огляду на вказане необхідно врахувати відповідний висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, викладений у постанові після подання касаційної скарги: оскільки позивач заявив вимоги про визнання договору дарування 1 і договору дарування 2 удаваними до неналежного складу відповідачів, то у задоволенні позову слід відмовити.