Доволі часто у судовій практиці виникають спірні питання між батьками щодо подальшого проживання спільних дітей. Однак як бути, коли наприклад хлопчик виявив бажання проживати з батьком, а його сестричка з матір’ю. У Сімейному кодексі України заборона на роздільне проживання братів і сестер застосовується тільки до усиновлення. Так, якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз'єднані при їх усиновленні. За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами (ч.ч.1-2 ст.210 Кодексу).

Разом з тим, у рішенні ЄСПЛ «Абалимов проти Російської Федерації» від 03.10.2020 р. (справа №17142/18), Суд закликав враховувати емоційний зв’язок між дітьми при визначенні місця їх проживання. У даній справі звернуто увагу на тому, що суддя приділив більше значенню матеріальним умовам життя матері, а не емоційному зв’язку її дітей один до одного».

У Постанові Верховного Суду від 19.12.2018 року у справі № 592/2352/17 зазначено: «проведено співбесіду з неповнолітніми за участю практикуючого психолога та батьків, в ході якої діти висловили бажання проживати разом з батьком та матір'ю, оскільки проявили сталі родинні стосунки, виявили бажання спільно проводити час відпочинку, сумують один за одним, що свідчить про неможливе роз'єднання їх спільного проживання. Суди попередніх інстанцій врахували думку дітей та визначили місце їх проживання з матір’ю.

Родинні зв’язки між близькими родичами, зокрема між братами і сестрами охоплюють в собі поняття «сімейного життя», про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року.

При визначенні роздільного місця проживання дітей, з урахуванням конкретних обставин справи, окрім емоційного зв’язку між братами/сестрами необхідно звернути увагу на деякі аспекти:

• чи не завдасть братам/сестрам істотної психологічної травми подальше роздільне проживання, відтак чи може це вплинути на погіршення їх психічного та психологічного стану;

• різниця у віці між дітьми, чи мало місце опіка старшої дитини над молодшим братиком/сестричкою;

• чи є відчуття дітьми однієї сім’ї на час вирішення спору. Має значення також проживання в одному чи різних населених пунктах, відстань між ними, чи унеможливить віддаленість місця проживання дітей спілкування між собою;

• тривалість проживання кожного з дітей з батьком або матір’ю на час вирішення спору;

• Чи не проявляв один із батьків байдужості до виховання тієї дитини, яка проживала окремо.

Таким чином, суд не позбавлений можливості визначити роздільне місце проживання братів і сестер з обома батьками, однак головне в цьому – не порушити для дитини відчуття стабільності та спокою та врахувати якнайкращі її інтереси.

Відповідь підготувала Анастасія Присяжнюк, адвокат, член Центру сімейного права ВША НААУ