Короткий зміст позовних вимог та рішень судів:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ТОВ «СБ ЛТД», ТОВ «Укрміськбуд Холдинг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, — Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація (Центр надання адміністративних послуг), про визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

На обґрунтування позову посилалися на те, що у період з 07 квітня 2014 року до 28 грудня 2018 року між позивачами та відповідачами укладені договори купівлі-продажу майнових прав, квартир, підсобних приміщень у житловому будинку АДРЕСА_1 .

Позивачі виконали свої зобов`язання за договорами купівлі-продажу, проте відповідачі своїх зобов`язань перед позивачами не виконали, у власність нерухоме майно не передали, будинок в експлуатацію не ввели.

Посилаючись на те, що відповідачі порушують права позивачів як добросовісних інвесторів, позивачі просили визнати їх власниками майнових прав на об`єкти інвестування в житловому будинку у вигляді незавершеної будівництвом нерухомості та зобов`язати державного реєстратора Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (Центр надання адміністративних послуг) здійснити відповідну державну реєстрацію майнових прав позивачів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанцій:

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва позовну заяву повернуто позивачам, у зв`язку з неусуненням недоліків, а саме з огляду на несплату ними судового збору за подання позовної заяви та ненадання до суду належним чином сформованих позовних заяв з усіма додатками відповідно до кількості учасників справи.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивачі оскаржили її в апеляційному порядку.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції:

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 рокуапеляційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявникам.

Ухвала мотивована тим, що вимоги ухвали апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху з підстав несплати судового збору заявники після отримання її копії не виконали, станом на 09 грудня 2019 року судовий збір не сплатили, що є підставою для визнання апеляційної скарги неподаною та повернення особам, які її подали.

У січні 2020 року ОСОБА_17 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачі долучили до позовної заяви витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про наявність кримінального провадження щодо предмета цього позову та подані заяви позивачів про визнання їх потерпілими у кримінальному провадженні, що відповідно до частини другої статті 55 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК України)надає позивачам статус потерпілих. Наявність статусу потерпілих звільняє позивачів від сплати судового збору за подання позову згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі — Закон № 3674-VI), оскільки цим позовом заявники намагаються відшкодувати завдану їм майнову шкоду.

На думку заявниці, природа договорів, укладених позивачами із забудовниками, належить до договорів підряду, тому позивачі у відносинах із забудовниками є споживачами, а отже, згідно зі статтею 22 Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів» (далі — Закон № 1023-XII) позивачі звільнені від сплати судового збору.

Позиція Верховного Суду:

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 1023-XII споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

У статті 5 Закону № 3674-VI визначено перелік пільг щодо сплати судового збору. Системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону № 1023-XII дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленого статтею 5 Закону № 3674-VI, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Спір, який ініціювали позивачі, безпосередньо пов`язаний з порушенням прав споживача, а останніми заявлені вимоги про визнання майнових прав на об`єкт інвестування у зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачами умов договорів купівлі-продажу майнових прав щодо об`єкта нерухомого майна.

Отже, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закону № 1023-XII, оскільки договори купівлі-продажу майнових права передбачають у подальшому набуття їх покупцями права власності на квартири, що мали бути здані в експлуатацію у першому кварталі 2015 року, а отже, на такі правовідносини поширюється дія вказаного закону.

Колегія суддів вважає, що у цій справі правовідносини сторін, поряд з нормами ЦК України, урегульовані нормами законодавства про захист прав споживачів, оскільки вимоги позивачів до ТОВ «СБ ЛТД», ТОВ «Укрміськбуд Холдинг» про визнання майнових прав на об`єкт інвестування заявлені у зв`язку із порушенням відповідачами строку виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу майнових права.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі — у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вищевказаних норм Закону № 3674-VI свідчить, що вони стосуються пільг зі сплати судового збору для позивачів у справах за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи та за позовами про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте предметом позову є не відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, як помилково вважає заявник, а визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Отже, з урахуванням предмета позову у цій справі, зазначені норми не можуть бути підставами для звільнення позивачів від сплати судового збору.

Висновок:

Касаційну скаргу ОСОБА_17 задовольнити. Ухвалу Київського апеляційного суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 752/15913/19 (провадження № 61-846св20)- https://reyestr.court.gov.ua/Review/97103822