Короткий зміст справи:

Позичальник отримав у банку кредит. Виконання його зобов`язань забезпечив порукою позивач. Надалі сторони кредитного договору змінили процентну ставку за кредитом у бік її збільшення. Позичальник не виконував належно обов`язки за договором. Тому банк звернувся з позовом про стягнення заборгованості з позичальника та поручителя. Останній у свою чергу звернувся до суду з вимогою про визнання договору поруки припиненим. Мотивував тим, що сторони кредитного договору не могли збільшити обсяг відповідальності поручителя без його згоди.

Банк задовго до подання позову поручителя ініціював у суді вирішення спору про стягнення заборгованості як із позичальника, так і з поручителя. Наявність або відсутність в останнього відповідного боргу, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування саме у зазначеному спорі. У тому провадженні поручитель може ефективно захистити своє право, заперечуючи проти позову банку, наприклад, через те, що порука припинилася. Для цього непотрібно заявляти зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора (про визнання поруки припиненою).

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції:

Суд першої інстанції задовольнив позов поручителя. Апеляційний суд це рішення підтримав.

Суди виходили з того, що порука позивача є припиненою на підставі частини першої статті 559 ЦК України, бо банк уклав із позичальником договір про внесення змін і доповнень, про який поручителя належно не повідомили, але збільшили обсяг його відповідальності.

Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи касаційну скаргу банку, мала вирішити питання про те, чи є вимога про визнання припиненим договору поруки ефективним способом захисту інтересу поручителя у спірних правовідносинах.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ:

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вказав, що ефективним способом захисту прав поручителя може бути вимога про визнання припиненою поруки, а не про визнання припиненим договору поруки. Велика Палата Верховного Суду з цим погоджується.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що захист цивільних прав та інтересів не досягається встановленням юридичних фактів. Таке встановлення є елементом оцінки обставин справи й обґрунтованості вимог. Тому воно не зумовить попередження порушення або відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного права чи інтересу. Отже, позовна вимога про визнання договору поруки припиненим (тобто про встановлення факту того, що цей договір припинився) є неналежним способом захисту прав та інтересів поручителя, який стверджує про зміну основного зобов`язання без його згоди, внаслідок чого збільшився обсяг його ж відповідальності.

Велика Палата Верховного Суду знову звертає увагу на те, що спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що якщо особа звернулася до суду з вимогою про визнання договору поруки припиненим, хоча мета, яку вона переслідує, підстави позову, надані докази вказують, що ця особа, захищаючи інтерес, спрямований на усунення юридичної невизначеності у відносинах із кредитором, прагне визнати припиненою саме поруку, а не відповідний договір, то неточне формулювання позовної вимоги згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») не перешкоджає суду за наявності для цього підстав визнати припиненою поруку (вказане узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 490/5224/14-ц).

Після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів поручитель не може окремо ініціювати вирішення спору про визнання відсутності у кредитора права вимоги (про визнання поруки припиненою). Такий окремий позов не є належним способом захисту, а тому його не можна задовольнити. Наявність у поручителя відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування банком боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення коштів. Оскільки банк ініціював вирішення такого спору, поручитель може ефективно захистити своє право саме у справі № 462/5579/15-ц, заперечуючи проти позову кредитора, наприклад, через те, що порука припинилася. Для цього непотрібно заявляти зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора (про визнання поруки припиненою) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункти 62-63)). Тому Велика Палата Верховного Суду не погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про задоволення позову поручителя у справі № 462/5368/16-ц.

Висновок:

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення юридичної невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише тоді, якщо ця невизначеність триває, суд не розглядає ініційований кредитором для захисту його прав спір із боржником і не вирішив цей спір раніше. За таких умов боржник (поручитель) може звернутися до суду з позовом не про визнання договору поруки припиненим, а про визнання відсутності права вимоги кредитора за договором поруки (визнання його права припиненим), зокрема про визнання поруки припиненою. У разі задоволення цього позову суд визнає відсутнім право вимоги кредитора за договором поруки, зокрема визнає поруку припиненою, а не припиняє поруку.

Ураховуючи наведені вище висновки щодо неналежності такого способу захисту інтересу поручителя як визнання припиненим договору поруки та необхідності захищати право поручителя в ініційованому банком провадженні про стягнення з позичальника та поручителя заборгованості, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу банку слід задовольнити: рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати; ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову про визнання договору поруки припиненим.

Джерело: Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (провадження № 14-143цс20) — https://reyestr.court.gov.ua/Review/106558740