Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, пов’язаний з військовою агресією (вторгненням) російської федерації.
Зазначене стало підставою для оголошення мобілізації та вжиття мобілізаційних заходів в країні.
Навряд чи є необхідність зупинятися на категоріях громадян, що підлягають мобілізації, звільнені від мобілізації або які підлягають бронюванню.
Однак, наразі виникає, на наш погляд, необхідність розгляду питань щодо бронювання окремих категорій військовозобов’язаних у зв’язку з прийнятою Кабінетом Міністрів України Постановою «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27 січня 2023 року Постановою № 76 (далі - Постанова № 76), яка дещо змінила застарілі та зарегульовані правила бронювання.
І частина правил торкнулася керівників закладів охорони здоров’я. Але все по-порядку.
Згідно статті 24 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що «Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.»
У порядку статті 25 цього ж закону бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють, зокрема, на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Нарешті, 27 січня 2023 року своєю Постановою № 76 Кабінет Міністрів України затвердив і новий Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі – Порядок бронювання), і Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (Порядок та критерії). Така подія дала можливість більш чітко визначати права та зобов’язання кожного з учасників правовідносин.
Отже, за пунктом 1 передбачено, що Порядок бронювання визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов’язаних за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють, зокрема, на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
При цьому, нам цікавим є пункт 8 Порядку бронювання: «Підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.
Військовозобов’язані керівники зазначених підприємств, установ і організацій та їх заступники, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, а також працівники зазначених в абзаці другому цього пункту підприємств, установ і організацій підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку. У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку».
Механізм визначення підприємств, установ і організацій (далі - підприємства), які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, для цілей бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час передбачений Порядком та критеріями.
Пункт 3 Порядку та критеріїв визначає, що «Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період є відповідність двом або більше критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, а саме для таких підприємств:
…
підприємства, яке провадить діяльність у сфері охорони здоров’я, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту та належить до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримується за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надає населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі;…».
Отже, якщо заклад охорони здоров’я відповідає двом та більше критеріям з таких:
«1) загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство;
2) сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;
3) підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 20, ст. 555);
4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, яке має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, або обласною, Київською та Севастопольською міськими військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) з урахуванням потреб територіальної громади;
5) відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства;
6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством;
7) підприємство є резидентом Дія Сіті», то є всі підстави для ініціювання та прийняття рішення про включення такого підприємства до переліку критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Хто приймає рішення?
Згідно пункту 4 Порядку та критеріїв це – центральний орган виконавчої влади, інший державний орган, орган державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, за відповідною сферою управління та галуззю національної економіки або обласна, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, або обласна, Київська та Севастопольська міські військові/військово-цивільні адміністрації (у разі їх утворення) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Як розпочати і пройти процес?
1) ІНІЦІЮВАННЯ. Таке підприємство у разі відповідності критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, звертається до центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за сферою управління чи галуззю національної економіки), або до обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, або обласної, Київської та Севастопольської міських військових/військово-цивільних адміністрацій (у разі їх утворення), на території юрисдикції яких воно розташовано.
До звернення додаються копії підтвердних документів, а також інформація про подання підприємством в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній календарний квартал, що підтверджується:
• копією податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання або
• квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку або
• квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків, або
• поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу у разі надсилання податкової декларації поштою.
2) РОЗГЛЯД ТА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ. Зазначений відповідний орган, згідно п. 1, зобов’язаний розглянути звернення на відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку і критеріях, та за результатами розгляду прийняти одне з таких рішень:
• про відповідність підприємства критеріям і визначення його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
• про невідповідність підприємства критеріям. При чому, рішення про невідповідність повинне містити інформацію про відмову у визначенні підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період з обґрунтуванням невідповідності критеріям.
ВАЖЛИВО!!! Один раз на рік зазначену процедуру підприємству потрібно проходити аби підтверджувати свій статус.
3) БРОНЮВАННЯ. Бронювання військовозобов’язаних, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі – список), погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, – за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки). Для чого:
3.1) Підприємство готує та подає до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або обласної, Київської та Севастопольської міської військових/військово-цивільних адміністрацій (у разі їх утворення), МЗС, Секретаріату Кабінету Міністрів України список за формою згідно з додатком 1 в паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2.
3.2) Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або обласна, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, або обласна, Київська та Севастопольська міські військові/військово-цивільні адміністрації (у разі їх утворення), МЗС, Секретаріат Кабінету Міністрів України проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).
3.3) Погоджені Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) за результатами розгляду щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань списки, подані відповідно до пунктів 4-8 цього Порядку, Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) подає Мінекономіки.
3.4) За результатами перевірки списків щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) Мінекономіки приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних.
Нагадуємо, що військовозобов’язані керівники зазначених підприємств, установ і організацій та їх заступники підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Нормативно-правові акти:
1. Конституція України;
2. Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022;
3. Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»;
4. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час».
Матеріал підготував Андрій Світлицький, адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ