Борги подружжя і поділ їх спільного майна

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками борги подружжя і поділ їх спільного майна, а саме:

1. Поняття боргового зобов’язання.
2. Підстави виникнення майнового зобов’язання подружжя.
3. Види зобов’язань подружжя.
4. Зобов’язання, за які подружжя відповідає солідарно.
5. Положення СК про зобов’язання подружжя.
6. Правові висновки Верховного Суду України та висновок Великої Палати Верховного Суду.
7. Правові наслідки виконання солідарного зобов’язання та у разі прощення боргу.
8. Об’єкти права власності.
9. Сфера застосування (суперечливість судової практики).
10. Взаємозв’язок ч. 4 ст. 65 і ч. 2 ст.73 СК.
11. Проблема “врахування боргів”.
12. Зловживання боргами при поділі майна подружжя.

У рамках характеристики боргів подружжя і поділ їх спільного майна акцентовано на наступному:

1. Поняття боргового зобов’язання

Сімейний кодекс України та Цивільний кодекс України не містить визначення поняття боргове або майнове зобов’язання.

Ст. 190 ЦК передбачає: “Майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки».

Ст. 509 ЦК передбачає: “Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку».

У національній судовій практиці та науці вживання терміну “боргове зобов’язання” обумовлено уявленням про заборгованість особи перед банком (фінансовою установою), тобто про грошове зобов’язання Однак, грошове зобов’язання є лише одним з різновидів майнового (боргового) зобов’язання.

2. Підстави виникнення майнового зобов’язання подружжя

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК, серед яких:

– договори та інші правочини;
– створення об’єктів інтелектуальної власності;
– завдання шкоди;
– інші юридичні факти.

У випадках, передбачених актами цивільного законодавства:

– з актів органів державної влади і місцевого самоврядування;
– з рішення суду.

3.Види зобов’язань подружжя

В ч. 1 ст. 73 СК “зобов’язання одного з подружжя” (інші назви – особисте, роздільне), за яке такий з подружжя відповідає своїм особистим майном і часткою в спільному майні, яка виділена в натурі.

Солідарне (ст. 541-544 ЦК), коли кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від обох з подружжя разом, так і від будь-кого з них окремо (солідарні боржники) або ж коли кожний із подружжя має право пред’явити боржникові вимогу у повному обсязі (солідарні кредитори).

Поняття “спільного зобов’язання подружжя” в чинному законодавстві відсутнє.

4.Зобов’язання, за які подружжя відповідає солідарно:

Взяті подружжям спільно (разом) на підставі договору;
Коли другий з подружжя є поручителем;
У разі спільного завдання шкоди іншим особам (ст. 1190 ЦК);
У разі завдання шкоди неповнолітніми дітьми подружжя (ст.1178 ЦК);
У випадку безпідставного збагачення (ст. 1212 ЦК).

5. Положення СК про зобов’язання подружжя:

ч. 1 ст. 61: “Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту”;
ч. 3 ст. 61: “Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя”;
ч. 4 ст. 65: “Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї”;
ч. 2 ст. 73: “Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби”.

6. Правові висновки Верховного Суду України та висновок Великої Палати Верховного Суду

Постанова ВСУ від 27.04.2016 р. у справі № 6-486цс16, від 14.09.2016 у справі № 6- 539цс16:

Договір, укладений одним із подружжя, створює обов’язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім’ї, а одержане за цим договором майно фактично використано на задоволення потреб сім’ї (постанова ВСУ від 19.06.2013 р. справа № 6-55цс13). У подружжя, окрім права спільної сумісної власності на отримані грошові кошти та одержаний за рахунок останніх автомобіль, внаслідок укладення кредитного договору, також виникає зобов’язання в інтересах сім’ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники

Постанова ВП/ВС від 30.06.2020 у справі № 638/18231/15-ц:

Інститут шлюбу передбачає виникнення між подружжям тісного взаємозв`язку, і характер такого зв`язку не завжди дозволяє однозначно встановити, коли саме у відносинах з третіми особами кожен з подружжя виступає у власних особистих інтересах, а коли діє в інтересах сім`ї. Саме тому, на переконання ВП/ВС, законодавцем встановлена презумпція спільності інтересів подружжя і сім`ї.

За нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору – інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя.

За спільними зобов`язаннями подружжя останнє відповідає усім своїм майном.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Правовий режим спільної сумісної власності подружжя, винятки з якого прямо встановлені законом, передбачає нероздільність зобов`язань подружжя, що за своїм змістом свідчить саме про солідарний характер таких зобов`язань, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї.

При вирішенні спору про порядок виконання колишнім подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо питання про поділ цих зобов`язань не було зі згоди кредитора вирішене при поділі спільного майна цього подружжя, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном.

7. Правові наслідки виконання солідарного зобов’язання та у разі прощення боргу

Боржник, який виконав солідарний обов’язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч. 1 ст. 544 ЦК).

Право вимоги у другого з подружжя виникає лише після повного виконання зобов’язання (постанова ВС від 28.02.2018 у справі №727/4089/15-ц).

Пред’явлення вимоги до виконання неможливе (тобто стягнути частково виконане не вийде). Як варіант – спробувати через кондикційний позов;

Перебіг позовної давності починається з моменту повного виконання зобов’язання (а не щодо кожного платежу як у кредитних справах).

Правові наслідки у разі прощення боргу:

У ЦК чи СК відсутні будь-які положення.

Згідно з ПК в окремих випадках у позичальника виникають податкові зобов’язання (ПДФО і ВЗ).

Прощення солідарного боргу створює зобов’язання для обох солідарних боржників. …Позивач отримав додаткове благо, але поніс також певні витрати. Натомість, відповідачка отримала додаткове благо, але таких витрат не понесла… Тому належить компенсувати (постанова Київського апеляційного суду від 04.11.2020 у справі №753/21593/18, залишена без змін ухвалою КЦС/ВС від 23.12.2020).

8. Об’єкти права власності

Об’єктом права власності є річ або сукупність речей (це і є майно), або майнові права, оскільки на них поширено режим речі.

Отже, зобов’язання не можуть бути об’єктом права власності.

9. Сфера застосування (суперечливість судової практики)

Положення статті 65 СК регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів (п. 25 постанови ПВССУ № 5 від 30.03.2012; ухвала ВССУ від 16.01.2017 у справі №258/7949/14-ц);

Договір, укладений одним із подружжя, створює обов’язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім’ї, а одержане за цим договором майно фактично використано на задоволення потреб сім’ї. Договір, укладений одним із подружжя, за яким майно використане не на задоволення потреб сім’ї, а на інші потреби, не створює обов‘язків для іншого з подружжя (правова позиція ВСУ від 19.06.2013 у справі № 6-55цс13 та ін., що були вище).

10. Взаємозв’язок ч. 4 ст. 65 і ч. 2 ст.73 СК

Ч. 4 ст. 65: “Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї”;

Ч. 2 ст. 73: “Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби”.

Сфера застосування ст. 65 СК – це внутрішні відносини подружжя, але не відносини між подружжям і кредиторами.

Отже, зміст ч. 4 ст. 65 СК треба розуміти таким чином, що у другого з подружжя (який не є стороною зобов’язання) виникає зобов’язання, що полягає в можливості звернути стягнення на спільне майно подружжя, а не лише на частку того з подружжя, хто є стороною зобов’язання.

11. Проблема “врахування боргів”

Згідно з п. 24 постанови ПВС № 11 від 21.12.2007 р. “при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї (ч. 4 ст. 65 СК)”. : вищі судові інстанції не сформували єдиної позиції як розуміти це положення.

Концепція врахування передбачала підхід, коли частка одного з подружжя у спільному майні збільшувалася на розмір заборгованості. Тобто йшлося про “поділ чистого активу подружжя”.

ВСУ і ВС не сприйняв цей підхід і наразі таке положення постанови ПВС не має ніякого практичного значення.

12. Зловживання боргами при поділі майна подружжя

Постанова ВС від 22.05.2019 у справі № 638/5286/17:

Для встановлення солідарного боргового обов`язку подружжя слід, щоб один із подружжя довів у суді, що другий з подружжя був обізнаний про розписку та не заперечував проти такої позики, а також суду необхідно встановити на підставі доказів, що позичені кошти були витрачені в інтересах сім`ї.

Покладаючи на ОСОБА_3 обов`язок по солідарному погашенню заборгованості за договором позики, укладеним її чоловіком, суд не встановив, чим підтверджено обізнаність ОСОБА_3 про таку позику, так як ані в договорі позики, ані у розписці не зазначено, що ОСОБА_3 , як дружина, надавала згоду на отримання цієї позики. Підпис останньої на вказаних документах відсутній. …суд не дав жодної правової оцінки доводам ОСОБА_3 про те, що особа ОСОБА_1 їй невідома та не встановив, чим спростовуються доводи ОСОБА_3 про її необізнаність щодо договору цільової позики від 02 квітня 2013 року та придбання квартири за кошти, отримані в борг від ОСОБА_1.

Постанова ВС від 15.04.2021 у справі № 595/1198/19:

Сам по собі факт зазначення у розписці про ціль позики, безумовно не свідчить про те, що позика була витрачена на будівництво житлового будинку та про обізнаність відповідача з такою позикою. Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Враховуючи те, що договір позики укладено ОСОБА_3 не в інтересах сім`ї, за відсутності письмової згоди її чоловіка, то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу за договором позики з ОСОБА_2, як з другого з подружжя, задоволенню не підлягають.

Постанова ВС від 08.11.2023 у справі № 947/31704/19:

Суд першої інстанції апеляційної інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у справі докази та давши їм належну оцінку, правильно виходив із того, що позивачем не надано належних і допустимих доказів про укладення договору позики від 26 липня 2011 року в інтересах сім`ї та використання отриманих позичальником у борг грошових коштів за цим договором для задоволення потреб сім`ї, а саме: для придбання квартири АДРЕСА_2 , а також, що ОСОБА_2 давала згоду на укладення такого договору. При цьому, отримуючи в позику грошові кошти без згоди другого з подружжя, що не підтверджено згодою ОСОБА_2, позивач ОСОБА_1 стає учасником зобов`язальних правовідносин, особисто відповідає за повернення грошових коштів реально чи особистим майном.

Першоджерело - https://tinyurl.com/59vnnz3n