«Безпека медичної допомоги: правовий контекст» – Центр медичного права взяв участь у міжнародному медичному форумі
Протягом 13-15 грудня у м. Львові проходив Ювілейний міжнародний медичний форум «Медицина України та світу: основи, реалії та стратегічні перспективи», присвячений 150-річчю Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ) та 125-річчю Лікарської комісії НТШ. Організатором форуму виступив Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького.
Новини та події
21.12.2023

«Безпека медичної допомоги: правовий контекст» –

Центр медичного права взяв участь у міжнародному медичному форумі

Протягом 13-15 грудня у м. Львові проходив Ювілейний міжнародний медичний форум «Медицина України та світу: основи, реалії та стратегічні перспективи», присвячений 150-річчю Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ) та 125-річчю Лікарської комісії НТШ. Організатором форуму виступив Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького.

Форум є своєрідним майданчиком для обговорення фундаментальних медичних інновацій в Україні та світі, міждисциплінарних проблем в умовах війни, сучасних методів реабілітації, питань громадського здоров’я, фармацевтичної галузі, медичного менеджменту, цифрової медицини тощо.

Протягом трьох днів роботи форуму учасники обговорювали проблемні питання медицини під час тематичних пленарних засідань, симпозіумів, круглих столів, майстер-класів.

До участі у форумі долучилися Голова та члени Центру медичного права Ірина Сенюта, Яна Бабенко та Лариса Гретченко. Адвокатами організовано роботу круглого столу «Безпека медичної допомоги: правовий аспект», який покликаний обговорити значення безпекової складової під час надання медичної допомоги і вкотре наголосити на важливості пацієнтоорієнтованого підходу у медицині та значенні дотримання прав пацієнта.

👩‍💼Ірина Сенюта, адвокат, перша в Україні професорка з медичного права, Голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, провела для учасників заходу майстер-клас на тему: «Алгоритми безпечної медичної практики або як уникати «девіантної поведінки». Доповідач схарактеризувала міжнародні гарантії в аспекті захисту прав пацієнта, а також нагадала про стандарти у сфері охорони здоров’я. Окремо Ірина Сенюта звернула увагу на настанови DUODECIM, які не є стандартом у сфері охорони здоров’я, однак можуть бути використані як джерело доказової інформації при розробці галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

Спікер розглянула питання свідоцького імунітету, відзначивши, що відповідно до ст. 65 КПК України не можуть бути допитані як свідки медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи – про відомості, які становлять лікарську таємницю. Вони можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості.

Ірина Сенюта також зосередила увагу на питанні дотримання медичної таємниці та обробки персональних даних пацієнтів. До обговорення учасників круглого столу запропоновані такі проблемні питання:

 чи можна застосовувати привід до медичних працівників?

 чи інформувати омбудсмена про обробку персональних даних?

 чи потрібна інформована добровільна згода пацієнта на обробку персональних даних?

Порушення режиму лікування: наслідки як прояв турботи про пацієнта чи санкції? – з’ясовувала у своїй доповіді Лариса Гретченко, адвокат, медіатор, Голова Комітету з сімейного права НААУ, керівник Центру «Адвокат дитини». Доповідач зазначила, що окреслена тематика викликає тристоронній інтерес з боку:

  •  Лікаря – особи, яка надає медичну допомогу і фіксує порушення режиму пацієнтом при виконанні посадових обов’язків;

  •  Пацієнта – учасника правовідносин, що потребує лікування і має ризиком відмову в оплаті тимчасової непрацездатності;

  •  Держави в особі уповноважених органів як гарантія права особи на медичну допомогу та страхові виплати, включаючи контроль правомірності останніх.

Адвокат зауважила, що турбота про пацієнта проявляється на законодавчому рівні шляхом закріплення права на соціальний захист, охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування, а також звільнення від роботи на період хвороби або реабілітації.

Лариса Гретченко порівняла права, обов’язки та відповідальність застрахованих осіб/пацієнтів в огляді Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а також окреслила права, обов’язки та відповідальність лікуючого лікаря, передбачені Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Окремо звернула увагу на особливості документування відмови від госпіталізації/надання медичної допомоги чи порушення режиму.

Доповідач також схарактеризувала умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати, а також розповіла про відповідальність, яка передбачена чинним законодавством за створення необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність.

Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженого цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі лікарсько-консультативною комісією чи МСЕК, втрачають право на таку допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Яна Бабенко, адвокат практики вирішення цивільних спорів Mitrax, представила до уваги медичних працівників доповідь на тему: «Безпека при наданні допомоги матерям і новонародженим». Доповідач зазначила, що медичне втручання (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов’язаних із впливом на організм людини) допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров’ю пацієнта. Надання неякісної медичної допомоги жінкам під час вагітності та пологів може призвести до:

1. Материнської смертності;

2. Передчасних пологів;

3. Втрати дітородної функції;

4. Ушкодження здоров’я новонародженого (пологова травма);

5. Мертвонародження;

6. Смертності новонароджених.

Яна Бабенко розглянула судову практику стосовно смертності новонароджених, втрати дітородної функції, ушкодження здоров’я новонародженого.

Доповідач зазначила, що до способів захисту прав при наданні неякісної медичної допомоги належить:

 Позасудовий спосіб захисту:

  •  звернення із заявою, скаргою до посадової (службової) особи закладу охорони здоров’я;

  •  звернення із заявою, скаргою до компетентного органу вищого рівня (МОЗ України, департаменти охорони здоров’я).

 Судовий спосіб захисту:

  •  захист прав в порядку цивільного судочинства;

  •  захист прав в порядку кримінального судочинства;

  •  захист прав в порядку адміністративного судочинства.

Також участь у форумі взяли члени Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ Христини Терешко із доповіддю «Належні, безпечні та здорові умови праці медичних працівників крізь призму судової практики», та Ірина Богомазова із доповіддю «Безпека особистого бренду медичного працівника крізь призму захисту честі, гідності та ділової репутації».