Саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції
Огляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22
Короткий зміст позову:
ОСОБА_1 звернулася із позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів.
Позовна заява мотивована тим, що 06 липня 2022 року приблизно о 21 год 00 хв., перебуваючи в місті Жовті Води Дніпропетровської області, вона з метою перевірки сум залишку грошових коштів на карткових рахунках, відкритих в АТ КБ «ПриватБанк», за допомогою мобільного телефону зайшла у мобільний додаток «Приват24».
Додаток відкрився, однак через декілька секунд автоматично закрився, їй запропоновано пройти повторну авторизацію. Для повторного входу у мобільний додаток «Приват24» їй запропоновано ввести мобільний номер телефону, прив`язаний до додатку та пароль доступу. Це не викликало у неї жодного сумніву, оскільки це було запропоновано в офіційному додатку банку. Після введення вказаних даних їй за мобільним номером телефону, прив`язаним до додатку «Приват24», почали надходити безперервно телефонні дзвінки з АТ КБ «ПриватБанк», а саме з автовідповідача із запитом, чи погоджується вона на зміну паролів карток. У відповідь на цей запит позивач обирала варіант відмови від зміни паролів, проте такі дії не забезпечили захист її карткових рахунків. Позивачу безперервно надходили телефонні дзвінки від відповідача (9 викликів), жодного разу вона не погоджувалася з указаними банком пропозиціями. Тобто з`єднання та особистої розмови з оператором не було, виклики були виключно з автовідповідача. Самостійно зайти у мобільний додаток «Приват24» вона не змогла.
Після цього позивачу почали надходити повідомлення про зміну паролів, а згодом надійшло повідомлення про блокування карткових рахунків. 06 липня 2022 року приблизно о 21 год 45 хв. їй вдалося зайти у мобільний додаток «Приват24», де вона побачила, що її карткові рахунки взагалі відсутні. Тобто картки, на яких були грошові кошти, навіть не відображалися у додатку банку.
Невідкладно позивач зателефонувала на гарячу лінію банку за номером 3700 з метою якнайшвидшого блокування карткових рахунків, однак протягом 10 хвилин очікувала з`єднання з оператором. Після з`єднання з оператором позивача було повідомлено, що її карткові рахунки відсутні. Тобто грошові кошти з карткових рахунків були списані та карткові рахунки були закриті без її відома і погодження.
Позивач стверджувала, що 06 липня 2022 року починаючи з 21 год 00 хв. до 21 год 50 хв. невідомі особи своїми шахрайськими діями заволоділи доступом до додатку «Приват24» та безперешкодно зі сторони СБ банку заволоділи грошовими коштами, які були на карткових рахунках, відкритих у банку № НОМЕР_1 (євро), № НОМЕР_2 (гривні), на ім`я - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом створення у додатку «Приват24» іншої картки № НОМЕР_3, та повного перерахування грошових коштів на створений картковий рахунок. Після перерахування грошових коштів всі три карткові рахунки були закриті без її відома та погодження. Загальна сума викрадених грошових коштів становить 101 422,17 грн. Грошові кошти в розмірі 33,17 грн було повернуто 08 липня 2022 року на відкритий картковий рахунок. Жодних смс-повідомлень про проведені транзакції за картковими рахунками за прив`язаним до мобільного додатку «Приват24» номером телефону, а саме тел. НОМЕР_4, позивач не отримувала.
07 липня 2022 року вона звернулася до відділення банку з метою з`ясування вищевказаних обставин, де її було повідомлено, що банку невідомо, яким чином шахраї отримали доступ до додатку «Приват24». Позивач наголошувала, що надати інформацію про зловмисників, місце їх перебування та місце вчинення кримінального правопорушення співробітники банку не спромоглися. Крім того, позивач зазначала, що її було повідомлено у відділенні банку, що у зловмисників була спроба отримати за допомогою додатку «Приват24» кредит та лише через запроваджений на території України військовий стан банк відмовив в отриманні кредитних коштів. Тобто, на її думку, банк взагалі не перевіряє інформацію про власника грошових коштів, які зберігаються на відкритих карткових рахунках, жодним чином не підтверджується добровільність грошових переказів і добровільність оформлення кредитів.
07 липня 2022 року у відділенні банку відповідним спеціалістом було створено заявки № 2032144, № 2032145, № 2032146, № 2032147, № 2032148, № 2032151, № 2032152 на повернення безпідставно списаних з карткових рахунків позивача грошових коштів. Відповідно до відповідей, що надійшли у мобільному додатку «Приват24» за заявкою на повернення коштів, провести претензійну роботу неможливо, дані за транзакцією суперечать коментарям до поданої заявки. За цим фактом 07 липня 2022 року позивач написала заяву до ВП № 5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про вчинення відносно неї кримінального правопорушення. Відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за № 12022041220000266 від 08 липня 2022 року з правовою кваліфікацією за частиною третьою статті 190 КК України. Досудове розслідування на цей час триває.
12 липня 2022 року позивач звернулася до відділення банку з заявою (вимогою), в якій просила терміново розпочати службове розслідування за фактом шахрайських дій, вчинених невстановленими особами (не виключено самих співробітників банку), які безперешкодно заволоділи грошовими коштами 06 липня 2022 року за її картковими рахунками, та невідкладно, але не пізніше 30 днів з дня звернення, повідомити письмово засобами електронного зв`язку про результати проведеної перевірки; вимагала терміново повернути грошові кошти в розмірі 101 422,17 грн, які були на карткових рахунках № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, відкритих у банку на ім`я - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на картковий рахунок, відкритий нею в приміщенні банку 07 липня 2022 року - НОМЕР_5.
Листом від 20 липня 2022 року № 20.1.0.0.0/7-220712/8234 на 214-ВБ від 12-07-2022 року банк повідомив позивача, що не має можливості повернути грошові кошти. У випадку впевненості в наявності шахрайських дій щодо списання грошових коштів позивачу було рекомендовано звернутись до правоохоронних органів. Водночас у цьому листі не вказано, що позивач своїми діями якимось чином сприяла передачі свого логіну та паролю у системі «Приват24» третім особам.
Позивач вважала, що банком не було встановлено її вини у передачі вказаних даних третім особам. Оскільки відповідач відмовився у добровільному порядку повернути належні позивачу грошові кошти, вона вимушена звернутись до суду з цим позовом. ОСОБА_1 не розголошувала третім особам інформацію про номери карткових рахунків, пін-коди та іншу конфіденційну інформацію. Картки не губилися, доступу до них треті особи не мали. Банком не було доведено, що вона своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. ОСОБА_1 просила: стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь грошові кошти в розмірі 101 422,17 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
Рішенням міського суду позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 101 422,17 грн. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 1 014,22 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткового рахунку чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції;
у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року № 6-71цс15 зазначено, що «відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції». Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №127/23496/15-ц (касаційне провадження № 61-3239св 18), від 20 червня 2018 року у справі №691/699/16-ц, (касаційне провадження №61 -16504св 18) вказану правову позицію підтримав;
позивач ОСОБА_1 як користувач карток своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання грошових коштів з карткових рахунків ОСОБА_1 відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивач повідомила про цей факт банк та звернулася до правоохоронних органів, у зв`язку з чим суд зробив висновок про необхідність задоволення позовних вимог;
відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я позивача, не є підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції:
Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Рішення міського суду скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1 521,33 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
АТ КБ «ПриватБанк» було встановлено, що за рахунком позивача НОМЕР_6 06 липня 2022 року були здійснені ряд операцій з переказу коштів. Такі операції вчинено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Google Pay. Невід’ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ y мережі Інтернет. Без розголошення (передача особистої конфіденційної інформації третім особам) з боку позивача ПІН-коду своєї картки, номеру своїх карток, інша особа навіть перевипустивши сім-картку або маючи фінансовий телефон клієнта, не змогла б ні зайти до Приват24, ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти з її рахунку;
якщо зазначені операції, за твердженням позивача, нею не здійснювались, то такі операції стали можливими виключно в результаті розголошення самим клієнтом конфіденційної інформації по своїй карті, передачі даних та паролей третім особам;
чинним законодавством не надано повноважень банку здійснювати повернення проведеного переказу позивачем, здійсненого з належною авторизацією;
у силу презумпції невинуватості наявність кримінального провадження не може свідчити про вчинення злочину відносно позивача до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення його від обов?язку належного виконання зобов?язання і виконання Умов та Правил про надання банківських послуг у випадку настання певних обставин, передбачених ними;
з огляду на викладене, підстави для звільнення позивача від обов`язку належного виконання зобов`язання і виконання Умов та Правил про надання банківських послуг відсутні. Саме позивач повинен нести відповідальність за здійснення платіжних операцій;
судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні операції позивачем вчинено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Google Pay, який дозволяє безконтактне зняття готівки за допомогою засобів ідентифікації (паролі, QR-код, у тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу, CVV/CVC-кодів, тощо), без розголошення яких інша особа, навіть перевипустивши сім-картку або маючи фінансовий телефон клієнта, не змогла б ні зайти до Приват24, ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти з його рахунку;
з урахуванням вказаних норм права, а також умов договору, клієнт несе повну відповідальність за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на картці даних (пункт 2.1.4.12.3. Умов), а також за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до розголошення ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію;
клієнт у свою чергу має право стягнути суму відшкодування з винних осіб, встановлених у кримінальному порядку;
суд першої інстанції, прийнявши рішення про задоволення позовних вимог до Банку, неповно з’ясував обставини справи, допустив невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Аргументи учасників справи:
ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подала скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2, на постанову апеляційного суду, у якій просить: скасувати постанову апеляційного суду; залишити в силі рішення суду першої інстанції; вирішити питання про судові витрати.
Позиція Верховного Суду:
При зверненні із позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що 06 липня 2022 року починаючи з 21 год 00 хв. до 21 год 50 хв. невідомі особи своїми шахрайськими діями заволоділи доступом до додатку «Приват24» та безперешкодно зі сторони СБ банку заволоділи грошовими коштами, які були на карткових рахунках, відкритих у банку № НОМЕР_1 (євро), № НОМЕР_2 (гривні), на ім`я - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом створення у додатку «Приват24» іншої картки № НОМЕР_3, та повного перерахування грошових коштів на створений картковий рахунок. Після перерахування грошових коштів всі три карткові рахунки були закриті без її відома та погодження. Загальна сума викрадених грошових коштів становить 101 422,17 грн. Грошові кошти в розмірі 33,17 грн було повернуто 08 липня 2022 року на відкритий картковий рахунок. Позивач вказувала, що жодних смс-повідомлень про проведені транзакції за картковими рахунками за прив`язаним до мобільного додатку «Приват24» номером телефону, а саме тел. НОМЕР_4, позивач не отримувала. Позивач не розголошувала третім особам інформацію про номери карткових рахунків, пін-коди та іншу конфіденційну інформацію. Картки не губилися, доступу до них треті особи не мали. Банком не було доведено, що вона своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції;
при відмові у задоволенні позову апеляційний суд вважав, що спірні операції позивачем вчинено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Google Pay, який дозволяє безконтактне зняття готівки за допомогою засобів ідентифікації (паролі, QR-код, у тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу, CVV/CVC-кодів, тощо), без розголошення яких інша особа, навіть перевипустивши сім-картку або маючи фінансовий телефон клієнта, не змогла б ні зайти до Приват24, ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти з його рахунку. Апеляційний суд вказав, що невід’ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ y мережі Інтернет, і саме клієнт несе повну відповідальність за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на картці даних (пункт 2.1.4.12.3. Умов), а також за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до розголошення ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію;
апеляційний суд не врахував, що: саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними;
суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що матеріали справи не містять Умов і правил надання банківських послуг, підписаних позивачем, тому їх не можна розцінювати як частину договору банківського обслуговування;
суд першої інстанції встановив, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткового рахунку чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції; ОСОБА_1 як користувач карток своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання грошових коштів з карткових рахунків ОСОБА_1 відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивач повідомила про цей факт банк та звернулася до правоохоронних органів.
Висновок:
За таких обставин суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення позову. Натомість апеляційний суд скасував законне та обґрунтоване рішення суд першої інстанції.
Щодо покладення на позивача судового збору
Суд апеляційної інстанції стягнув з ОСОБА_1 на користь банку судовий збір за подання апеляційної скарги.
Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»). Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав (частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Системне тлумачення норм статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені. Оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»), що закріплена в законі, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Звільнення споживачів від сплати судового збору має відбуватися не тільки у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
Тому апеляційний суд зробив безпідставний висновок про стягнення судового збору з позивача, який є споживачем.
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без дотримання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити; оскаржену постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 - http://surl.li/kkyjg