Ayuso Torres v. Spain (заява № 74729/17): заява науковця, військовослужбовця, зроблена під час теледебатів та визнана дисциплінарним органом такою, що виходить за межі свободи вираження поглядів, але не санкціонована у зв’язку зі спливом строку давності, становила порушення статті 10 Конвенції

Обставини справи

Заявник є офіцером запасу Збройних Сил Іспанії та професором конституційного права в Папському університеті Комільяс у Мадриді. Коли відбувалися розглядувані події, заявник був членом Військово-юридичного корпусу у званні підполковника-ревізора. Заявник був гостем телевізійної програми під назвою «Сльози під дощем» про «Міфи перехідного періоду», яка транслювалася на каналі «Intereconomia» 26 травня 2013 року. Ця телевізійна програма, яка мала відносно невелику аудиторію, включала демонстрацію фільму, після чого відбулися дебати за участю заявника та інших викладачів університету.

Під час теледебатів заявник розповідав про процес переходу від військової диктатури до демократії в Іспанії та про те, чому, на його думку, витоки іспанської Конституції були помилковими. Він розвинув ці ідеї, використовуючи наукові аргументи, та охарактеризував Конституцію Іспанії як «псевдоконституцію», а також наголосив на тому, що витоки Конституції були «фальшивими та викривленими». Заявник раніше писав наукові статті на окреслену тематику, висловлюючи ті ж самі ідеї.

Проти заявника було порушено дисциплінарне провадження. І хоча зрештою він був звільнений від відповідальності за спливом строку давності, однак в остаточному рішенні у мотивувальній частині зазначалося, що заявник вийшов за межі права на свободу вираження поглядів, наданого військовослужбовцям. Заявник безуспішно намагався домогтися вилучення такої мотивації.

Стверджуване порушення

Заявник скаржився на порушення статті 10 Конвенції, оскільки твердження, що міститься в рішенні по його справі, становило чітке попередження про те, що якщо він зробить аналогічну заяву в майбутньому, до нього можуть бути застосовані санкції на підставі статусу військовослужбовця, що становило втручання у право на вільне вираження поглядів.

Оцінка суду

Чи було втручання передбачене законом?

У цій справі дисциплінарне провадження було порушено відповідно до положень Інституційного закону про дисциплінарний режим у Збройних Силах. Крім того, попередження в ухвалених рішеннях є лише відображенням змісту цих положень, а отже, втручання було передбачено законом.

Чи переслідувало втручання законну мету?

Суд повторює, що стаття 10 застосовується до військовослужбовців так само, як і до інших осіб, які перебувають під юрисдикцією Договірних держав, і, відповідно, застосування статті 10 не закінчується біля воріт армійських казарм. Однак Суд також визнав, що ефективна військова оборона вимагає підтримання належного рівня дисципліни у Збройних Силах. Також підкреслено, що держава може обмежувати право на свободу вираження поглядів, надане військовослужбовцям, якщо такі обмеження служать меті національної безпеки та охороні громадського порядку.

Чи було втручання необхідним у демократичному суспільстві?

Тематика телевізійної програми стосувалася питань, які тривалий час були суперечливими в іспанському суспільстві. Висловлювання заявника сприяли публічній дискусії щодо питання, яке становило загальний інтерес. Вони складалися з його особистих думок, правдивість яких не підлягала доведенню. Їх слід розуміти в конкретному контексті, в якому вони були зроблені. Навіть у національному рішенні зазначалося, що заявник не мав наміру атакувати Конституцію, а скоріше робив свої висловлювання в культурному та науковому контексті.

Незважаючи на те, що заявник не був обраним представником і не виголошував політичної промови у прямому розумінні, він висловив свою думку з питань, які можуть вважатися такими, що мають політичний характер. Висловлювання заявника не закликали до будь-яких дій, негайних чи інших, і їх потенційний вплив не спричинив жодної шкоди. Вони не вплинули на його державну службу або на його діяльність як військовослужбовця.

Ураховуючи військовий статус заявника, держава-відповідач, оцінюючи можливість порушення дисциплінарного провадження, мала право взяти до уваги вимогу, що військовослужбовці, такі як заявник, повинні поважати та забезпечувати довіру й лояльність між ними та державою при виконанні своїх функцій.

Однак заявник також був професором університету, що могло призвести до ситуацій, у яких його право на свободу вираження поглядів у сфері викладання могло зіткнутися з обмеженнями у військовій сфері. Очевидно, не було жодних перешкод для того, щоб заявник мав обидва статуси. Крім того, він і раніше висловлювався подібним чином в академічній сфері без будь-яких наслідків. Більше того, контекст, у якому він зробив оскаржувані зауваження під час дискусії з іншими професорами, був академічним. На позицію заявника як науковця неодноразово вказувалося під час програми. Однак національні суди не взяли належним чином до уваги статус заявника як професора конституційного права. На думку Суду, ця заява стосувалася, по суті, здійснення заявником свого права вільно висловлювати свої погляди як науковця. Це питання, безперечно, стосувалося його академічної свободи, яка має гарантувати свободу вираження поглядів та свободу дій.

Дисциплінарні органи встановили, що висловлювання заявника не захищалися правом на свободу вираження поглядів. Незважаючи на те, що до заявника не було застосовано жодних санкцій, цей висновок становив достатню догану за думку, висловлену в ході академічних дебатів і з питання, що становить загальний інтерес. Дисциплінарні органи фактично попередили заявника про те, що його майбутня поведінка та висловлювання щодо Конституції, незалежно від контексту чи наміру, можуть призвести до покарання. Це попередження саме по собі могло вплинути на реалізацію ним свободи вираження поглядів і навіть мати стримуючий ефект. Таким чином, причини, наведені національними органами влади, не були достатніми для виправдання необхідності втручання в демократичному суспільстві.

Висновок

З огляду на вищезазначені міркування Суд констатував порушення статті 10 Конвенції (свобода вираження поглядів).

Ознайомитися з повним текстом рішення англійською мовою можна за наступним посиланням: https://bit.ly/3Xa4UeN

Ознайомитися зі скороченим текстом рішення англійською мовою можна за наступним посиланням: https://bit.ly/3WQfzLM

Переклад здійснено Вищою школою адвокатури НААУ