Аналіз судової практики з питань соціального захисту військовослужбовців - Вікторія Поліщук
Судову практику з питань соціального захисту військовослужбовців проаналізувала адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Вікторія Поліщук під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.
Матеріали заходів
26.11.2024

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками судову практику з питань соціального захисту військовослужбовців, а саме:

  • 1.  Трудові та соціальні права військовослужбовців.
  • 2.  Права військовослужбовців як мобілізованих працівників.
  • 3.  Аналіз судової практики за 2024 року.

У рамках аналізу судової практики з питань соціального захисту військовослужбовців акцентовано на наступному:

1.  Трудові та соціальні права військовослужбовців

ГРОШОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

Щомісячні основні види:

  • посадовий оклад
  • оклад за військовим званням
  • надбавка за вислугу років

Щомісячні додаткові види:

  • підвищення посадового окладу
  • надбавки
  • доплати
  • премії

Одноразові додаткові види:

  • винагороди
  • допомоги

ПІДСТАВИ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ТА ВИПЛАТИ:

  • штат військової частини (установи, організації);
  • накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов’язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
  • накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
  • накази про присвоєння військових звань;
  • грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом).

ГРОШОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Розмір грошового забезпечення військовослужбовців залежить від займаної посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби. Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав:

  • смерть військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця;
  • поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця, пов’язаного із захистом Батьківщини, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану;
  • у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини;
  • порушення стану здоров’я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме:
  • онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія); захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С;
  • безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою, які пов’язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів;
  • сім’ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.

2. Права військовослужбовців:

  • Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.09.2023 р. у справі № 204/10983/22 (провадження № 61-11200св23) щодо виплати середнього заробітку. Звільнивши з 19 липня 2022 року роботодавців від обов`язку з виплати щомісячного забезпечення мобілізованим працівникам, 28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», згідно з якою компенсував скасування збереження середньомісячної заробітної плати одночасним збільшенням грошового забезпечення військовослужбовцям за місцем проходження служби.
  • Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.08.2024 р. у справі №420/16965/21 (адміністративне провадження № К/990/3042/24) щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні. Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення у спірних правовідносинах є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Відповідно до частини 1 статті 61 вказаного Закону суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Верховний Суд при вирішенні спору щодо можливості правонаступництва у правовідносинах щодо отримання грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, у постанові від 08.02.2024 у справі № 420/5064/22 дійшов наступних висновків: у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони в виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.

  • Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.08.2024 р. у справі № 160/18875/23 (адміністративне провадження № К/990/9345/24) щодо невиплати пенсії, яка нарахована за рішенням суду. У справі, що розглядається суди встановили, що позивачка звернулась до приватного нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину на нараховану, але не виплачену за життя суму пенсії, що належала її батьку. При цьому, у видачі такого свідоцтва їй було відмовлено у зв`язку з тим, що пенсійний орган листом від 18.08.2022 повідомив про відсутність недоотриманої ОСОБА_2 пенсії. Наведене свідчить, що саме зазначений лист пенсійного органу від 18.08.2022 став перешкодою для реалізації позивачкою її права на отримання спадщини, у зв`язку з чим помилковим є висновок суду першої інстанції про відсутність порушення прав та інтересів позивачки оскаржуваними діями ГУ ПФУ.

3. Захист прав членів сімей: питання соціального захисту:

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.01.2023 р. у справі № 825/1503/17 (адміністративне провадження № К/9901/21431/18) щодо видачі посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця. Позивачка є матір`ю загиблого військовослужбовця, який у період з 16.04.2015 по 07.07.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької області, в населених пунктах: м. Мар`їнка, м. Авдіївка, що підтверджується відповідною довідкою, під час проходження військової служби в зоні проведення антитерористичної операції, військовослужбовець загинув, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 29.10.2015 та копією акту проведення службового розслідування. Позивач звернулася до відповідача із заявою про видачу посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця.

Позивачці відмовлено у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця та повідомлено, що документи щодо видачі посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця повертаються без реалізації. З тексту зазначеного листа вбачається, що підставою для відмови у наданні позивачу статусу члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця та повернення без реалізації документів щодо видачі посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, стало те, що ОСОБА_2 загинув внаслідок пострілу з вогнепальної зброї, намір не визначено, при цьому концентрація етилового спирту, яка була виявлена в його крові та сечі, при житті могла б відповідати алкогольному сп`янінню середнього ступеню.

Покликання відповідача на частину 2 статті 3 Закону №2011-XII є безпідставним, оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що загибель військовослужбовця ОСОБА_2 відбулася саме внаслідок вчинення ним злочину чи адміністративного правопорушення, або сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, та/або є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Сам лише факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння не може бути підставою для висновку, що його загибель є наслідком такого стану. Схожий підхід до вирішення причинно-наслідкового зв’язку між фактом сп’яніння та смертю військовослужбовця застосував Верховний Суд у постановах від 29.06.2022 №640/6477/19, від 11.04.2018 (справа №802/1869/17-а), від 04.03.2020 (справа №813/2071/17) та від 15.06.2022 (справа № 826/4813/18).

Першоджерело: https://tinyurl.com/327kfd5z